шпаркуватий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шпаркува́тий шпаркува́та шпаркува́те шпаркува́ті
родовий шпаркува́того шпаркува́тої шпаркува́того шпаркува́тих
давальний шпаркува́тому шпаркува́тій шпаркува́тому шпаркува́тим
знахідний шпаркува́тий, шпаркува́того шпаркува́ту шпаркува́те шпаркува́ті, шпаркува́тих
орудний шпаркува́тим шпаркува́тою шпаркува́тим шпаркува́тими
місцевий на/у шпаркува́тому, шпаркува́тім на/у шпаркува́тій на/у шпаркува́тому, шпаркува́тім на/у шпаркува́тих

Словник синонімів

ПО́РИСТИЙ (який має у своїй структурі багато дрібних порожнин), ПОРУВА́ТИЙ, ДІРЧА́СТИЙ[ДІРЧА́ТИЙ], НІЗДРЮВА́ТИЙ, НІЗДРЯ́СТИЙрідше, ШПАРУВА́ТИЙ, ШПАРКУВА́ТИЙ, ГУ́БЧАТИЙ[ГУ́БЧАСТИЙ], МІКРОПО́РИСТИЙспец.,ПЕЧЕ́РИСТИЙбіол. (з дуже дрібними, мікроскопічними порами). - Бачили берег дніпровський у Бериславі? - каже Жаров. - Вапняково-шаруватий, пористий, аж дірчастий (В. Минко); Дифузією у фізиці вважають взаємне проникнення речовин при дотиканні або крізь порувату перегородку (з журналу); Слуги.. дірчатими мили Губками довгі столи й на середину їх виставляли (переклад Бориса Тена); Ще лежить сніг, але він уже якийсь м’який, ніздрюватий, зволожений (А. Шиян); Зірки звіриних слідів зникали у ніздрястому туфі заметів (З. Тулуб); Епіфітні орхідеї закріплюються на дереві дуже міцними повітряними коренями. Губчате покриття цих коренів допомагає рослині вбирати і вологу з повітря, і дощову воду (з журналу); В зелених травах яблука червоні, В листві губчастій синій виноград (М. Стельмах); Вона надіне спідницю і вихідну білу кофточку. Туфлі - оці, на мікропористій підошві (І. Муратов); Печериста тканина.