ГАРЯ́ЧИЙ (про сонце, вогонь тощо - який дає багато тепла), ЖАРКИ́Й, ПЕКУ́ЧИЙ, ПАЛЮ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, ПАЛАХКОТЛИ́ВИЙ, ШПАРКИ́Й. Молоде пагіння на горіхах на гарячому сонці вже повиганялось на сажень вгору (І. Нечуй-Левицький); Беруть руду, кладуть у піч - в огненні пащі домен, де безперервно день і ніч жаркий палає пломінь (Н. Забіла); Весняне сонце ще не було пекуче, воно лиш приємно пригрівало живим теплом (О. Гончар); Палюче сонце висить над степом, нерухоме повітря пашить жаром (М. Коцюбинський); Високо над головами сонце, сліпучо-барвисте й палке (Є. Кротевич); Палахке сонце знялося над ними.. і вже починало смажити своїм майже прямовисним промінням (І. Ле); Над морем уставало яскраве, палахкотливе, вмите свіжими хвилями солоне сонце (О. Донченко); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко).

ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення - який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані),ДІТКЛИ́ВИЙ[ДОТКЛИ́ВИЙ], БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В’Ї́ДЛИВИЙ[УЇ́ДЛИВИЙ], ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ГІРКИ́Й, ГО́СТРИЙ, КОЛЮ́ЧИЙ, ЖАЛКИ́Й, ЖАЛЮ́ЧИЙ, ВАЖКИ́Й, ШПАРКИ́Йрозм.,ПЕКУ́ЧИЙрозм.,РОГА́ТИЙрозм.,ОПРИ́СКЛИВИЙдіал.,ШКУЛКИ́Й[ШКУЛЬКИ́Й]діал.Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник); А хто ж оті.. діткливі слова Доручить Іванові сміло? (переклад П. Грабовського); Він, з розстановами, додаючи свого специфічного, безпощадного соусу, любісінько виклав наверх усю тую історію (А. Кримський); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (М. Руденко); Як і всі самозакохані люди, Валуєв з їдкою іронією ставився й до тих своїх приятелів, дружбою яких користувався (В. Канівець); Разом з нею.. буде знищено все, що повідав [Таубенфельд] їй, що кинув їй у формі ядучих слів (Ю. Бедзик); Біжить Марія понад ставком додому, а в ушах дзвенять ядушливі, люті слова (В. Кучер); Гумор.. може звучати по-різному. Різкий і нещадний, пекучий і ущипливий (з журналу); Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом, хотів сказати щось різке (М. Ю. Тарновський); Коли замість слів.., хльостких і спокійних одночасно, почуємо істеричну лайку - значить, не все гаразд (В. Еллан); Слова мають свій смак.Є слова гіркі, як полин, є недостиглі слова, терпкі, як дикі кислиці (П. Загребельний); Слова були колючі, завдавали болю. Не ждав почути їх (П. Автомонов); Слова її здавались жалкими, як кропива, і кололися, мов їжак (Є. Гуцало); Старі черниці ловлять на гарячім учинку молодих послушниць і хихотять потім.., випльовують гострі жалючі слова (Г. Хоткевич); Фрузині слова тремтіли в його серці важким докором (І. Франко); - Мені припало до смаку, що своїми історіями показуємо ми силу дотепної та шпаркої одповіді (переклад М. Лукаша); Кров кинулась в обличчя Дмитрові. Його аж перехитувало від пекучих ударів слів (М. Стельмах); [Знаменський:] Або добийте мене одним словом, або звеліть жить.. [Олеся:] Навіщо ви такі рогаті слова промовляєте, аж страшно слухати (М. Кропивницький); Сей злобний, оприскливий гумор, що вибухав радістю лиш тоді, коли хтось із нас сказав дурницю, не піднімав наших дитячих душ, але здавлював, гальмував та душив їх (І. Франко). - Пор. 1. обра́зливий.

ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ[ГАРЯЧКУВА́ТИЙ]розм.,ЗАГО́НИСТИЙрозм.,ПАЛЮ́ЧИЙрозм.,ПОРИ́ВЧАТИЙрідко,ОПРИ́ШКУВАТИЙрідко,ЗАПА́ЛЬЧАСТИЙрідко,ОПРИ́СКЛИВИЙрозм.рідко. Він постав в її уяві таким, якого вона знала завжди, - запальним, одвертим, чесним (А. Шиян); - От бачиш, який ти став гарячий, - примирливо заговорив майстер (М. Ю. Тарновський); А дочка, на лихо собі, гаряча вдалася: ніколи було не змовчить (Панас Мирний); Тодозя своєю жіночою вродою та почуванням вгадала, що в князя була й справді вдача незвичайно палка, нервова, навіть психопатична, не здатна до поміркування (І. Нечуй-Левицький); Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди (В. Козаченко); Для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка: розумного, твердого і трошки романтичного (Г. Хоткевич); - Та й азартний же хлопець, як та іскра (С. Васильченко); Любовицька літня, але ще гарна жінка років 45, .. експансивна і жвава (І. Кочерга); До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах); Поважний Іван Бриль коротким порухом руки спинив гарячкуватого.. Максима Колиберду (Ю. Смолич); - Навіть не присниться тобі, який в тебе браток загонистий та відчайдушний (П. Козланюк); Чудна ся Параска і не сердита мов - тілько, як порох, палюча (Панас Мирний); Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться (Словник Б. Грінченка). - Пор. 2. емоці́йний, 1. нестри́маний, 2. пори́вчастий.

СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. - значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). - Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.

СПРИ́ТНИЙ (який швидко і добре що-небудь робить, працює, діє), ВПРА́ВНИЙ, ЗГРА́БНИЙ, МЕТКИ́Й, МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, ШПАРКИ́Й, ПРУДКИ́Йрозм., ЛО́ВКИЙ розм., ЗРУ́ЧНИЙрозм., ХАПКИ́Йрозм., ЗВИ́ННИЙдіал., ШАМКИ́Йдіал.Спритний, ловкий [Іванко] вилазив на самісіньку вершину груші, тряс її з усіх сил (А. Шиян); Мефодіїв супротивник був вправним вояком. Вже кілька разів він відбив Мефодійові удари (А. Хижняк); Гриценко поліз униз [із дзвіниці] такий зграбний, безстрашний (І. Сенченко); І всюди гуцул зручний, легкий, звинний [Г. Хоткевич].

ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Йрозм., НА́ГЛИЙдіал., ПРИ́КРИЙзаст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). В цей момент, як звичайно, Сайгор думав про ті ж засідання й згадав термінові пакети (М. Хвильовий); - Де ти була? Що трапилось? - Олена надіслала до мене. Є спішна робота (З. Тулуб); У нього поранено голову, можливо, що йому потрібна негайна операція (О. Донченко); Яка взимку робота нагальна? Ніякої! Чистимо зерно, вивозимо на поля гній (А. Головко); Начальник управління викликав до себе Ковальчука в якійсь невідкладній справі (С. Журахович); А до того якраз прийшла дочка з міста й принесла батькові екстрений випуск львівського "Слова польського" (П. Козланюк); Першочергове завдання; Зо дня на день складалася якась навальна праця (І. Ле); [Олеся:] Що у мене - робота яка чи діло пильне, котре примушує мене сидіти дома? (М. Кропивницький); Тільки що повернувся він з Прилуччини, куди посилав його Заленський по шпаркому ділу (О. Стороженко); [Мартіан:] Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю (Леся Українка).

ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо - який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил.,НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ] підсил.,ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ, МИТТЄ́ВИЙ[МИТТЬОВИ́Й], МОМЕНТА́ЛЬНИЙ, РАПТО́ВИЙ, БЛИСКАВИ́ЧНИЙпідсил., НЕЗАБА́РНИЙрозм. (про дію, рух); МОТО́РНИЙ, ЖВА́ВИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ (перев. про роботу, виконання чогось - здійснюваний у швидкому темпі); СПІ́РНИ́Йрозм. (про ходу); ПЛИВКИ́Й (перев. про течію); ЧА́СТИЙ, ДРІБНИ́Й (який складається з часто повторюваних дій, рухів тощо). Од швидкої ходи він аж вихав полами на повітрі, а волосся на голові настовбурчилось вгору (І. Нечуй-Левицький); Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків (М. Стельмах); Де руки й охота, там скора робота (прислів’я); Її сумне, тужливе око слідить за бистрими рухами ігли (І. Франко); Швидко вони покотили полем, тільки кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди (Панас Мирний); Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою (Леся Українка); Минув місяцьдругий шпаркої роботи (Д. Бедзик); Вперше зазнає Тоня такої швидкості, такої бурхливої їзди з перешкодами (О. Гончар); Критики одноголосно говорять про невпинний ріст, невпинний поступ на літературному полі (В. Еллан); Махове коло закрутилося в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (М. Коцюбинський); Поспішний відступ черкасців до лісу не рятував їх (І. Ле); Раби.. сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням (Леся Українка); Розвалистою, але поспішливою ходою подався [Василь] до колиби (І. Чендей); Він уже підходив до будинку головного інженера, коли раптом почув позаду квапливі кроки (Ю. Шовкопляс); Поквапливим рухом поліз [Арсен] до кишені по цигарки (Є. Гуцало); Усе в нім, від нерівного, поквапного ходу і бистрого, але миготливого погляду, аж до методу навчання,.. було немов навмисно зложене з суперечностей (І. Франко); Мав [Забейко] враження, що його вело у цей приспішений рух друге маленьке серце (Ірина Вільде); Настали жнива, з довгими палючими днями, невеличкими короткими ночами, з важкою, похопливою роботою (Панас Мирний); Зміна провела швидкісну плавку і видала сталь високої якості (А. Хижняк); Нахилила [Уляна] голову сина трішечки нижче, бо він був уже хлопчик височенький, поцілувала коротким поцілунком (Григорій Тютюнник); У практиці польотів на сучасному винищувачі неминучі гострі ситуації, які вимагають миттєвого з’ясування причин їх появи і блискавичної реакції (з газети); Озирнувшися звичним моментальним рухом, Панько пізнав: спереду був чорний, мов негр, кочегар (В. Еллан); Але ж чому, сформувавшися з атомів, речі ніколи Нас не вражають раптовою зміною сталих кольорів? (переклад М. Зерова); Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Леся Українка); Вона рада була, що в неї тепер є багато роботи, і навіть помолодшала,.. рухи жваві, енергійні, все робить бігом (С. Чорнобривець); Вся ця забава в бойовисько була.. рухлива й метушлива (О. Досвітній); Він ішов незалежно своєю важкуватою, поважною і разом з тим спірною ходою (О. Кундзич); Стрільба ставала частіша (О. Стороженко); Він чує за фіранкою шелестіння шовку і дрібні жіночі кроки (В. Кучер).

ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо - який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙрідше,СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ, НЕВПИ́ННИЙ[НЕУПИ́ННИЙ]підсил., ШИБКИ́Йрозм.,ПОСПІ́ШНИЙрозм., ПОСПІ́ШЛИВИЙрозм.,ЮРЛИ́ВИЙдіал.,ПОХІ́ПЛИВИЙ[ПОХО́ПЛИВИЙ] діал.,БО́РЗИЙ заст.;ШВИДКОНО́ГИЙ, ПРУДКОНО́ГИЙ, БИСТРОНО́ГИЙ, ЛЕГКОНО́ГИЙ (легкий на ходу, біг); МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, МЕТКИ́Й, ЖВА́ВИЙ, МОБІ́ЛЬНИЙ, ЖИВИ́Йрозм., СПІ́РНИ́Йрозм., ШАМКИ́Йдіал. (який швидко й охоче робить щось); ШУ́СТРИЙ (про тварин); ШВИ́ДКІСНИЙ (про засоби пересування); БІГУ́ЧИЙ, ЛЕТЮ́ЧИЙ, ПРУДКОБІ́ЖНИЙпоет., БИСТРОПЛИ́ННИЙпоет. (який швидко біжить, пливе, летить, тече); ЛЕГКОКРИ́ЛИЙ (який швидко летить). Молоденька швидка сарна Утікає в холодок (Є. Гребінка); Холодна стрімка вода бадьорила дівоцьку кров (К. Гордієнко); Водій "Хорха" засигналив.., щоб він [перехожий] випадково .. не ступив на крок лівіше, під їхню стрімливу, як ракета, машину (П. Загребельний); Рвуться вдаль за вітром скорим кущі і трави на землі (Л. Первомайський); Час летить, як ті летючі бистрі хмари на небі (І. Нечуй-Левицький); За прудкими ногами коняки пливуть санчата (М. Коцюбинський); Полетіла дівчинонька Самольотом гінким (пісня); Хуткою хвилею лягала пісня коням попід ноги (О. Ільченко); Шпаркий паротяг транс’європейського експреса в цей час загув гучно і довго (Ю. Смолич); Могутній, розгонистий в мові і рухах, він здається Нестеренкові справжнім орлом (М. Стельмах); - Він, фашист, хоч уже й обсмалений, але порский, як гадюка (О. Левада); Не спотикавшись, кінь порскливий Біжить, пуска по вітру гриву (Є. Гребінка); Машина легка і невпинна по асфальту проноситься вмить (О. Упеник); Два чоловіки качаються серед двору, борюкаються... Той, що зверху, лютий, як звір, шибкий, як вітер (Панас Мирний); Ми .. поїхали на залізницю і за чверть години мчалися поспішним поїздом до Варшави (І. Франко); Вітають піснями безжурними день Ой птиці, юрливії птиці (Н. Забіла); Летіли навстріч [Шульзі] швидконогі газетярі-хлопчиська (Н. Рибак); Звали дівчину Марта. Жвава, прудконога, вона встигала бути скрізь (О. Гончар); Я б розпізнала чуттям сліди бистроногої сарни (переклад М. Зерова); За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць (З. Тулуб); Лишилась вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Ю. Мушкетик); Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (І. Нечуй-Левицький); Усім країнам - членам міжнародної служби [рятування] необхідно мати мобільні загони (з газети); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику (О. Досвітній); Чоловік спірний до роботи (Словник Б. Грінченка); Хороша була та Катря. Що то за весела! Що то за шамка була! (Марко Вовчок); На сонці вигравали шустрі ящірки (Ф. Бурлака); В небі швидкісний літак Окреслює пунктиром коло (Л. Дмитерко); [Михайло:] А у нас .. теж нічого коники - бігучі і сильні (І. Карпенко-Карий); Тоді вона була легка, жвава, летюча, як кізка (О. Гончар); Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Ю. Яновський); Польське море, хвилі бистроплинні! Моряки виходять у плавбу (Л. Дмитерко); За чайкою я лину легкокрилою, Морські вітри беруть в обійми нас (Л. Забашта).