О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНАрозм., ПРОДУ́ХВИНАрозм.,ПРОДУ́ХОВИНАрозм.,ПРОДУ́ХАрідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМАбуд.,ПРО́ГІН, ПРО́РІЗ (для вікон, дверей у спорудах); ВИ́ЛОМ (у стіні, даху і т. ін.); ПРОРІ́ХА, ВІ́ЧКО, ПРОЗУ́РКАрідше (невелике, перев. круглої форми); ЩІЛИ́НА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, ПРО́СВІТ, ПРО́СВІ́ТОК (перев. вузьке, через яке щось проникає, проглядається); ПРО́РІЗ, ПРО́РІЗЬ (зроблене чим-небудь гострим). Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором (М. Коцюбинський); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (С. Скляренко); Ліз він помацки.., і ледве-ледве дотягнувся до люка (З. Тулуб); Жерла сотень гармат вивергали полум’я. Через їхній гуркіт не чути було пострілів з рушниць (з підручника); А джміль гуде, б’ється В гарячі вікна, Шукає продуху (В. Мисик); Поет разом із своїм супутником розглядає в панському садку великий розлогий дуб і невелику відтулину в ньому, подібну до маленького віконця (І. Кириленко); Світла було мало. Тільки зверху через продуховину падало його трохи (Г. Хоткевич); В горах чорніють пащі, подібні до дверей.. Це гірські палаци колишнього, може, кам’яного віку. Житла людські (О. Досвітній); Будівля не була ще вивершена: ..крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Ю. Смолич); Прогони дверей; Розчинилися [двері].. і в темній прорісі заметушилася постать чоловіка (Панас Мирний); Увагу Ібрагіма привернув оригінальний фонтан.. з десятка вічок тихо булькала вода (О. Іваненко); Він часто прислухається, підходить до прозурки (С. Васильченко); В стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Заглядати в шпарку; У просвіті вікна з’являється голова Сусляєва (І. Кочерга); Віруючі часом заходили сюди [у каплицю], щоб поцілувати ікону й кинути у синеньку скриньку з вузькою проріззю мідяка (А. Шиян).

ТРІ́ЩИНА (місце розриву на поверхні чогось), ШКАЛУ́БИНАрозм.;РОЗКО́ЛИНА (велика, глибока); ШПАРИ́НА, ШПА́РА, ШПА́РКА (вузька, невелика). Гадючаться землею тріщини-розколини (З. Тулуб); Там упали [кулі] в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Г. Хоткевич); Лютує парубок і кінчики пальців до крові втискаються в розтріскані шпарини верби (М. Стельмах); Крізь шпари в стінах потягає знадвору холодом (І. Франко).

ЩІ́ЛИ́НА (вузький отвір у чомусь), ШПА́РА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЩІ́ЛИНАрідше, РОЗЩІ́ЛИНАрідше, РОЗЩЕ́ЛИНА рідко, СКАЛУ́БИНАрозм., ШКАЛУ́БИНА[ШКАРУ́БИНА]розм.; ЗАЗО́Ртехн. (між двома прилеглими поверхнями); ПАЗ (у механізмі, машині тощо з певним призначенням).Крізь щілини пробивався місячний промінь у його темну конурку (Панас Мирний); Погас Огонь у печі, крізь шпари вітер свище (І. Франко); Була то споруда [колиба], .. до нормального життя аж ніяк не придатна... Низька, темна, повернутися ніде, ще й вітер в усі шпарини забиває (І. Муратов); В широку розколину фіртки глянув на неї білий і холодний.. дім (М. Коцюбинський); Чужинець миттю підвівся, навшпиньках підійшов до дверей, уважно зазираючи в їхні прощілини (О. Досвітній); Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю й п’ялися вгору (І. Ле); Протяг свистів крізь щілину в рамі вікна і скалубину в дверях (Ю. Смолич); Тілько сумно виглядають із шкалубин прусаки (С. Руданський); Дрібне насіння трав дуже сипке й легко просипається крізь щілини й зазори машин (з журналу); Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський).