-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шпа́ра шпа́ри
родовий шпа́ри шпар
давальний шпа́рі шпа́рам
знахідний шпа́ру шпа́ри
орудний шпа́рою шпа́рами
місцевий на/у шпа́рі на/у шпа́рах
кличний шпа́ро* шпа́ри*

Словник синонімів

ТРІ́ЩИНА (місце розриву на поверхні чогось), ШКАЛУ́БИНАрозм.;РОЗКО́ЛИНА (велика, глибока); ШПАРИ́НА, ШПА́РА, ШПА́РКА (вузька, невелика). Гадючаться землею тріщини-розколини (З. Тулуб); Там упали [кулі] в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Г. Хоткевич); Лютує парубок і кінчики пальців до крові втискаються в розтріскані шпарини верби (М. Стельмах); Крізь шпари в стінах потягає знадвору холодом (І. Франко).
ЩІ́ЛИ́НА (вузький отвір у чомусь), ШПА́РА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЩІ́ЛИНАрідше, РОЗЩІ́ЛИНАрідше, РОЗЩЕ́ЛИНА рідко, СКАЛУ́БИНАрозм., ШКАЛУ́БИНА[ШКАРУ́БИНА]розм.; ЗАЗО́Ртехн. (між двома прилеглими поверхнями); ПАЗ (у механізмі, машині тощо з певним призначенням).Крізь щілини пробивався місячний промінь у його темну конурку (Панас Мирний); Погас Огонь у печі, крізь шпари вітер свище (І. Франко); Була то споруда [колиба], .. до нормального життя аж ніяк не придатна... Низька, темна, повернутися ніде, ще й вітер в усі шпарини забиває (І. Муратов); В широку розколину фіртки глянув на неї білий і холодний.. дім (М. Коцюбинський); Чужинець миттю підвівся, навшпиньках підійшов до дверей, уважно зазираючи в їхні прощілини (О. Досвітній); Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю й п’ялися вгору (І. Ле); Протяг свистів крізь щілину в рамі вікна і скалубину в дверях (Ю. Смолич); Тілько сумно виглядають із шкалубин прусаки (С. Руданський); Дрібне насіння трав дуже сипке й легко просипається крізь щілини й зазори машин (з журналу); Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський).