-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шокува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шоку́ймо
2 особа шоку́й шоку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шокува́тиму шокува́тимемо, шокува́тимем
2 особа шокува́тимеш шокува́тимете
3 особа шокува́тиме шокува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шоку́ю шоку́ємо, шоку́єм
2 особа шоку́єш шоку́єте
3 особа шоку́є шоку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шоку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шокува́в шокува́ли
жін. р. шокува́ла
сер. р. шокува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
шоко́ваний
Безособова форма
шоко́вано
Дієприслівник
шокува́вши

Словник синонімів

БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИрозм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). - Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти. Жінка бачила його хвилювання і опускала очі, щоб не дивитися на нього і не бентежити його, але він все мовчав (Григорій Тютюнник); І збентежувало тільки Трохи прізвище його: Прозивався мій професор, Прозивавсь кумедно - Пшик (Б. Грінченко); Петро продовжує розповідь: - Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив навіть на хитрість піти: до тридцяти дев’яти нагнав температуру (А. Головко); Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Ірина Вільде).