БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИрозм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). - Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти. Жінка бачила його хвилювання і опускала очі, щоб не дивитися на нього і не бентежити його, але він все мовчав (Григорій Тютюнник); І збентежувало тільки Трохи прізвище його: Прозивався мій професор, Прозивавсь кумедно - Пшик (Б. Грінченко); Петро продовжує розповідь: - Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив навіть на хитрість піти: до тридцяти дев’яти нагнав температуру (А. Головко); Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Ірина Вільде).