шокований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шоко́ваний шоко́вана шоко́ване шоко́вані
родовий шоко́ваного шоко́ваної шоко́ваного шоко́ваних
давальний шоко́ваному шоко́ваній шоко́ваному шоко́ваним
знахідний шоко́ваний, шоко́ваного шоко́вану шоко́ване шоко́вані, шоко́ваних
орудний шоко́ваним шоко́ваною шоко́ваним шоко́ваними
місцевий на/у шоко́ваному, шоко́ванім на/у шоко́ваній на/у шоко́ваному, шоко́ванім на/у шоко́ваних

Словник синонімів

ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙрозм., ЗМІ́ШАНИЙрідко;ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов [Юрко] далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф. Малицький); Анна, спершись ліктями на стіл, листає якусь книгу.. Спиняюсь за два кроки від неї - нерішучий, зніяковілий (П. Колесник); Вся вона, мов зоряна розмова, мов пахучий вітер у траві, я ж такий сумний і ніяковий (В. Сосюра); До краю змішаний і засоромлений, Калинович сів у темнім куті.. і тільки збоку дивився на цю дівчину (І. Франко). - Пор. 1. збенте́ження, збенте́житися.