-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шнур шнури́
родовий шнура́ шнурі́в
давальний шнуру́, шнуро́ві шнура́м
знахідний шнур шнури́
орудний шнуро́м шнура́ми
місцевий на/у шнурі́ на/у шнура́х
кличний шну́ре* шнури́*

Словник синонімів

МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв’язування або прив’язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РАдіал.,ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий);ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. тонкий, недовгий); ШНУР (сплетений з ниток або прядива); ШКЕРТмор. (тонкий); ВУЖІ́ВКАдіал.,УЖВА́діал. (з лози). Федір Іванович кінчив ув’язувати мотузком пакунок (А. Головко); На палубі видно матроську білизну, вона сушиться, розвішана на мотузці (О. Гончар); Улас дістав дві міцні вірьовки, прив’язав один кінець до ялини над самою скелею, переплутав дві вірьовки шнурками, неначе щаблями, так що з двох вірьовок вийшла ніби драбина (І. Нечуй-Левицький); Чемодан перев’язано новим, недавно купленим у кооперації мотузом (В. Собко); Пора рушати. Керманичі вже на місцях, Тимофій розмотує швару (Г. Хоткевич); -. Скидай штельвагу та тримай, щоб не била коней по ногах!.. А цю швору кинь (І. Ле); Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв’язаний її пліт, підхопила вода (С. Голованівський); Вони відібрали від нього сокиру, зв’язали ззаду руки поворозкою (М. Коцюбинський); - Впіймали його за повелінням нашого князенка і за шию поворозом вели до самого Києва (П. Загребельний); Він погладив долонею картонну папку, перетягнуту туго шнурівкою (М. Чабанівський); До товстого шнура прив’язаний гострий гачок (О. Донченко); Хвостик скручувався безперестанку в вужівку (Лесь Мартович); І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (М. Стельмах).
ПРО́ВІД (металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму); КА́БЕЛЬ (у захисній оболонці); ШНУР (з кількох ізольованих жил); ЖИ́ЛАспец. (перев. окремий провід кабеля); ЖИ́ЛКАспец. (телефонного кабеля). В проводах гуде і плаче телефон (В. Сосюра); Це був дивний перстень. Зроблений з досить грубого телефонного кабеля, вкритого темно-червоною пластмасою, він навіть не мав цілком округлої форми (С. Журахович); Він зачепив рукою шнур від настільної лампи, і світло враз погасло (О. Донченко); Провід лежав на землі. Італієць одразу натрапив на нього, так ніби ще здалеку бачив цю мідну обгумовану жилу (П. Загребельний); Траплялося, що.. осколок снаряда, пущеного наосліп сонним німецьким артилеристом, перебивав тонку жилку кабеля (з газети).
РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКАрідше,ШНУРрідко, ШНУРО́Крідко,ҐИРИ́ЛИЦЯдіал.; ГРЯДА́ (однорідних предметів); БАТАРЕ́Я (перев. посуду, пляшок); ПЕРІЯ́діал. (будинків). Ряди темно-зеленої сосни виступали на синьому небі, як темна широка стіна (І. Нечуй-Левицький); Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський); Низенький електровіз притяг ланцюг вагонів (Ю. Яновський); Він [лис] ішов прямо на лінію стрільців (М. Рильський); У цьому художньому творі ["Поміж панами"] Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів (І. Шаповал); Не сам гуляє Василь, а назбирає цілу вервечку таких, як і сам, школярів і пішли (Панас Мирний); Сидить шнур голубців (Словник Б. Грінченка); Журавлиний шнурок; Ґирилиця машин виїздить із двору табору (Ю. Яновський); Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння (М. Трублаїні); Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (І. Нечуй-Левицький); Кожен ряд домів там зветься перія (А. Свидницький).
ШНУРО́К (деталь одягу, взуття, оздоблення меблів тощо), ШНУР, ПОВОРО́ЗКА, ПОВОРО́Зрідше;ОЧКУ́Рзаст. (шнурок, яким стягували штани для підтримання їх). У сорочках усі груди повишивала [Галя], квітками унизала; каптани пообшивала шнурками (Панас Мирний); Білі та зелені .. намети, прикрашені золотими шнурами, розкинулись кругом Саїбового намета (І. Нечуй-Левицький); [Нюточка:] Мокрино! Іди приший мені поворозку до туфлі (І. Кочерга); - Подозвольте мінять лати на шати, а то вже й очкури штанів не держуть (Д. Мордовець).

Словник фразеологізмів

[як (мов, ні́би і т. ін.)] по шнуру́. Рівно, в один ряд, в одну лінію. З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа (Т. Шевченко); — Не бійся, Іване, не підведу, і правує [Петрусь] трактора як по шнуру, веде три широкорядні сівалки (І. Цюпа); В Кам’янці ж колгосп, можна сказати, міжнародний, у нас круглий рік делегації, гості, тут посій і посади як по шнуру, як по шаховій дошці (А. Хорунжий).

ходи́ти [як (мов, ні́би і т. ін.)] по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.). Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник); У них [панів] жінки перед мужиками як по струночці ходять (Г. Квітка-Основ’янко); — Ви, звичайно, безвідмовно Ладні вищому годить, Та набридло, безумовно, й вам по ниточці ходить (З журналу). ходи́ти по струні́ (по шнуру́). — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи (Панас Мирний); [Іван:] Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний).

[як (мов, ні́би і т. ін.)] по шнуру́. Рівно, в один ряд, в одну лінію. З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа (Т. Шевченко); — Не бійся, Іване, не підведу, і правує [Петрусь] трактора як по шнуру, веде три широкорядні сівалки (І. Цюпа); В Кам’янці ж колгосп, можна сказати, міжнародний, у нас круглий рік делегації, гості, тут посій і посади як по шнуру, як по шаховій дошці (А. Хорунжий).