-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив шмо́ргати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шмо́ргаймо
2 особа шмо́ргай шмо́ргайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шмо́ргатиму шмо́ргатимемо, шмо́ргатимем
2 особа шмо́ргатимеш шмо́ргатимете
3 особа шмо́ргатиме шмо́ргатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шмо́ргаю шмо́ргаємо, шмо́ргаєм
2 особа шмо́ргаєш шмо́ргаєте
3 особа шмо́ргає шмо́ргають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шмо́ргаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шмо́ргав шмо́ргали
жін. р. шмо́ргала
сер. р. шмо́ргало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шмо́ргавши

Словник синонімів

ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні - про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИрозм., ОБШМО́РГУВАТИрозм.,ОБШУГУВАТИдіал.,ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ[ОБСКУБА́ТИ] (зривати щипками). - Док.: обірва́ти, обчухра́ти, обша́рпати, обшмо́ргати, шморгну́ти, шморгону́ти, обшуга́ти, обчімха́ти, обскубти́. Молодиця.. почала було обривати запашний цвіт [липи], та спинилася (А. Шиян); Старанно обчухрав [Терешко] дрібне гілля та висхле листя (Г. Епік); І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина); - Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко); Вирощують саджанці без пагонів потовщення, їх обшморгують у період утворення розетки листів (з журналу); Найдуть на тебе буйнії вітри.., Листя обшугають (Словник Б. Грінченка); Вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (І. Франко); Вона.. обскубувала зів’ялі листочки (Ірина Вільде).
ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИрозм.,ХВИ́СЬКАТИрозм.,ЦВЬОХАТИ[ЦЬВО́ХАТИ]розм.,ЦЬВО́ХКАТИ[ЦВЬО́ХКАТИ]розм.,ШМО́РГАТИрозм.,ШЛЬО́ГАТИдіал.,ШВЯ́КАТИдіал.,ЧВЯ́ХАТИдіал.,ЦВИ́ГАТИ[ЦВІ́ГАТИ]діал.;СІКТИ́, ДЕ́РТИ[ДРА́ТИ]розм.,ПОРО́ТИрозм.,ЧУХРА́ТИрозм.,ПА́РИТИрозм.,РЕПІ́ЖИТИрозм.,ДАВА́ТИ ХЛЬО́РУ[ХЛЬО́СТУ]розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИрозм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИрозм. (карати, б’ючи чимсь гнучким); ПОЛОСУВА́ТИрозм.,СПИ́СУВАТИрозм. (залишаючи на тілі сліди ударів); БИЧУВА́ТИрозм. (перев. бичем), БАТО́ЖИТИ (перев. батогом); ХВОРОСТИ́ТИрозм. (перев. хворостиною); СУПО́НИТИрозм. (перев. ременем). - Док.: шмагну́ти, шмагону́ти, хльо́снути, стьобну́ти, хля́снути, хви́сьнути[хвиснути], цвьо́хнути[цьво́хнути], шморгну́ти, шморгону́ти, швя́кнути, чвя́кнути, цвигнути[цві́гнути], сікну́ти, сіконути, опереза́ти, опері́щити, ви́батожити. Ярош бив коня без жалю шворнем, а Лукаш та Патрокл шмагали своїх нагаями (Б. Грінченко); Він,.. хльоскаючи пужалном по намащеній дьогтем халяві, підійшов до Олі (Л. Юхвід); Він поспішав до вулиці.. і йшов швидко, хльостаючи себе стеком по лакованій халяві (Ю. Смолич); Нахльостували гуцулки свою їмостечку [попадю] по плечьох прутєм (Г. Хоткевич); Не стьобай коней, вони теж мають душу (М. Чабанівський); Вони, ..настьобуючи коней, продовжували погоню (Григорій Тютюнник); Явтух озирнувся й хляснув Воронька дубцем (Г. Епік); Олекса стомлено хвиськає віником по чоботях (Ю. Мушкетик); Цвьохає візник загодовану конячину (А. Шиян); Дядько Терешко стояв перед східцями і, цьвохкаючи по землі батогом, зустрічав сміхом та глузуванням трактористів денної зміни (Д. Бедзик); Нагай боляче шморгнув старого Івана по плечах (Ю. Смолич); Соляр щосили швякнув мене батогом по ногах так, що я аж підскочив з болю (І. Франко); Надбіжить маленький його пастушок, чвяхне батіжком, а бугай .. послушно вертається до стайні (Лесь Мартович); Змалечку любив [син] цвігати батогом малих песиків (І. Франко); Ще вчора їх могли топтати І сікти дротом батогів - Раби - сьогодні не раби: Шумлять знамена боротьби! (О. Олесь); Робила [баба] грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський); Хлопці перемінились, узяли нові пучки і стали пороти [відьму] (Г. Квітка-Основ’яненко); Циган як схопиться, як почне його [сина] чухрати нагаєм (збірник "Україна сміється"); Як її покладали парити, так вона рукою повела та й напустила на усіх, хто тут був, мару (Г. Квітка-Основ’яненко); Он кума Тетяна репіжить Миколку за те, що шапку .. загубив (Остап Вишня); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розмахнувшись, щосили оперізує він тітку нагаєм по плечах (О. Гончар); - З жалю пуття не буде! - невгавав розлючений дядько Микита і, за кожним словом оперіщуючи Сашка очкуром, кричав (Л. Юхвід); Нагаями з уплетеним у ремінь свинцем полосували [карателі] спини неостережених васютинчан (І. Ле); Наші голі спини раз у раз доглядачі списували нагаями (Б. Грінченко); [Тірца:] Спиніться ви! Дозорець вавілонський з намету вийде і рабам накаже вас бичувати! (Леся Українка); З правого боку скакав навперейми ханові Богдан Хмельницький - безжалісно батожив нагайкою свого білого огиря (Р. Іваничук); [Гаврило:] Догнав [Хведір] його надворі, та за чуба, та як уволік його в сіни, та як почав батогом хворостити... (М. Кропивницький); Супонив, супонив [Кондратович], поки він не зомлів (О. Стороженко). - Пор. 2. би́ти, відшмага́ти.
ШМО́РГАТИрозм. (із сл. ніс - з шумом утягувати носом повітря), ХЛЮ́ПАТИрозм., ПІДТЯ́ГУВАТИ[ПІДТЯГА́ТИ]розм. - Док.: шморгнути, шморгону́ти, хлю́пнути, підтягти́[підтягну́ти]. Іванко шморгав носом, утирав його верхом долоні (В. Гжицький); Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом (Ю. Збанацький); Біля воза рюмсала Галька. Яшко теж підтягав носом (П. Панч).