-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив шмига́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шмига́ймо
2 особа шмига́й шмига́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шмига́тиму шмига́тимемо, шмига́тимем
2 особа шмига́тимеш шмига́тимете
3 особа шмига́тиме шмига́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шмига́ю шмига́ємо, шмига́єм
2 особа шмига́єш шмига́єте
3 особа шмига́є шмига́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шмига́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шмига́в шмига́ли
жін. р. шмига́ла
сер. р. шмига́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шмига́вши

Словник синонімів

БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИпідсил. розм.,НОСИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПИРЯ́ТИпідсил. розм.,ШМИГА́ТИпідсил. розм.,ШМИГЛЯ́ТИпідсил. розм.; ГАНЯ́ТИпідсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИпідсил. розм. (жваво). Алі прудкіше бігав од човна на берег, весь забризканий піною (М. Коцюбинський); Заклопотаний літав по всіх усюдах хлопчик (М. Рудь); Навколо богунців роями носиться дітвора. Увесь народ вийшов їм назустріч (О. Довженко); Бігає [Солоха] за собакою та все кричить: Лишка! Лишка! Собака й сюди й туди, - а вона пиряє за нею (Панас Мирний); Під ногами дорослих шмигала галаслива дітвора (Д. Бедзик); Охрім шмигляє через дорогу раз, удруге (Григорій Тютюнник); Вітя широченними ступнями ганяє по двору (С. Васильченко); Правда, можна було дивуватися з того, що старий сивочубий і сивовусий дід гасає за м’ячем разом з дітлахами (Ю. Збанацький). - Пор. 1. бі́гти.
ЛЕТІ́ТИ (пересуватися в повітрі за допомогою крил); ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ЛИ́НУТИпоет. (плавно); ЛІТА́ТИ, ПЛА́ВАТИ, БУЯ́ТИ, МА́ЯТИ, ШИРЯ́ТИ, ВИТА́ТИкнижн. (в різних напрямках); РИ́НУТИпоет. (у певному напрямку); ПРОЛІТА́ТИ, ПРОПЛИВА́ТИ (плавно у певному напрямку повз когось, щось);ПІРНА́ТИ, ПІКІ́РУВАТИ (стрімко вниз - перев. про птахів); ПАРИ́ТИ (посуватися в повітрі на нерухомо розпростертих крилах); ШУГА́ТИ, ШМИГА́ТИрозм.,ШМИГЛЯ́ТИрозм. (швидко в різних напрямках). Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (прислів’я); Орел пливе у чистому небі... (О. Гончар); Білі цуцики гуляють на соломі, Сонце гріє мордочки смішні; Тіні віт дрижать на білім домі; Плине чапля в синій вишині (М. Рильський); Навтішавшись тоді піснями й трудами, Оддихай собі, степе-сподарю, досита, І дивись крізь туман, як ключами-стадами Журавлі линуть в вирій до нового літа (П. Куліш); Ластівки літали понад самою землею мовчки, без щебету (Григорій Тютюнник); Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір’ями (О. Гончар); Над підсохлими полями буяв жайворонок (Юліан Опільський); Маяли над ними метелики, маленькі і великі (М. Рильський); Над сусідньою сопкою повільно ширяв величезний орел (О. Донченко); У високості витає коршун (П. Автомонов); Над горами повільно й величаво ринув лелека (Є. Куртяк); Раптом зупинилисятри пташки, що пролітали повз нього (О. Іваненко); На недосяжній висоті велично пропливали пелікани (з газети); Над землею в густому пругкому повітрі пірнали ластівки і стрижі (О. Копиленко); Час від часу то одна, то друга пташина каменем пікірувала донизу, хапала щось (Ю. Збанацький); Мов орел, парив Каро у високому небі України (Н. Рибак); Шугали над головою похмурі кажани (Л. Дмитерко); З глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (І. Франко). - Пор. 1. полеті́ти.
ПРОБІ́ГТИ (біжучи, минути, залишити в стороні когось, щось), ПРОМЧА́ТИ, ПРОМАЙНУ́ТИрозм., ПРОМИГНУТИ розм., ПРОМЕЛЬКНУ́ТИрозм.; ШАСНУТИрозм., ША́СНУТИСЯрозм.,ПРОШМИГНУ́ТИрозм., ШМИГНУ́ТИ[ШМИГОНУ́ТИ]розм., ПРОСЛИЗНУ́ТИрозм. (перев. непомітно). - Недок.: пробіга́ти, ша́стати, ша́статися, шмига́ти, прослиза́ти. Часом їй здавалося, що от хтось зазирнув у її віконце, от-от хтось пробіг мимо (Марко Вовчок); Божевільна з жаху череда ринула повз утікачів і промчала, як лавина (З. Тулуб); Зігнуті, в чорних свитках постаті промайнули біля засніженого тину (М. Стельмах); Попід ногами в зміїстих скакунів раз по раз шастали сайгаки чи лисиці (О. Ільченко); В той час, як Дарка хотіла прошмигнути повз неї до хати, вона вхопила дівча за руку (Леся Українка); Раптом з городу з-за хати вибігла постать із сутіні й шмигнула повз вікна (А. Головко).
РУ́ХАТИСЯ (постійно змінювати своє положення внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИСЯ, ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, ПЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, ХОДИ́ТИ, РУША́ТИСЯрозм.;ШМИ́ГАТИрозм. (швидко); ПО́ВЗАТИ, ПОВЗТИ́ (припадаючи до поверхні тулубом і перебираючи кінцівками); ПЛА́ВАТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ (плавно); ПЕРЕЛІТА́ТИ (в повітрі); ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ГРА́ТИСЯрідко (в різних напрямках - про риб, комах і т. ін.); КОТИ́ТИСЯ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИСЯ, ПРОКОЧУВАТИСЯ (про хвилі, хмари); СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ (про туман, хмари й т. ін.). - Док.: ру́шитися, перемісти́тися, ворухну́тися, пору́шитися, пересу́нутися, поверну́тися, покоти́тися, перекоти́тися, посу́нутися. Рухалась планета, рухалось сонце в небі, рухались води своїми вічними валами, а воно [судно] стояло між хвиль іржаво, тупо, непорушно (О. Гончар); Довго переміщалися, пересувалися, поки зібралися знайомі до знайомих (А. Хижняк); Футболісти швидко переміщувалися по полю (з газети); Народ ворушиться поміж возами, наче комашня (І. Нечуй-Левицький); Дроти чимраз скоріше порушувалися, робота в руках росла, а нитка в’язалася щораз у нові ключки (Н. Кобринська); - Нащо мені те знати, як по небу зорі ходять? (Марко Вовчок); Дві пари швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Б. Грінченко); Всюуяву сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб’яча дрібнота (О. Донченко); Варвара повзала по полю від танка до танка, від окопу до окопу, перев’язувала поранених (Л. Первомайський); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло й вільно плавати в кабіні (з газети); Велично пливе по ниві комбайн (А. Головко); М’яч блискавично перелітає з кінця в кінець майданчика (В. Собко); В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (М. Коцюбинський); А в річечці, глянь, рибка виграє (О. Донченко); В тіні їх [дубів] гущавини гралися мільйони дрібнюсіньких комариків (І. Франко); Хмари котилися одна за одною (Г. Хоткевич); За крок, перед очима, тьмяним оливом перекочувалась вода (В. Козаченко); З півночі суне страшна.. хмара (Ю. Збанацький); З долини, од річки, як гурт сірих волів, сунувся туман (А. Головко).