-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шляхови́к шляховики́
родовий шляховика́ шляховикі́в
давальний шляховико́ві, шляховику́ шляховика́м
знахідний шляховика́ шляховикі́в
орудний шляховико́м шляховика́ми
місцевий на/у шляховико́ві, шляховику́ на/у шляховика́х
кличний шляховику́ шляховики́

Словник синонімів

ШЛЯХОВИ́К (фахівець шляхової справи), ДОРО́ЖНИКрозм.,ПУТІ́ЄЦЬрозм.Страйк почався. За годину тут уже була залізнична жандармерія, прискочив начальник шляхів Немєшаєв. Цей шляховик був хитрою бестією (Ю. Збанацький); Сиділа [Натела] в колі будівників біля багаття, і з нею вів розмову літній білобровий інженер-дорожник (О. Гончар); Дочка Городянського віддалася за інженера-путійця і живе на далекій станції (А. Хорунжий).