шляхетський 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шляхе́тський шляхе́тська шляхе́тське шляхе́тські
родовий шляхе́тського шляхе́тської шляхе́тського шляхе́тських
давальний шляхе́тському шляхе́тській шляхе́тському шляхе́тським
знахідний шляхе́тський, шляхе́тського шляхе́тську шляхе́тське шляхе́тські, шляхе́тських
орудний шляхе́тським шляхе́тською шляхе́тським шляхе́тськими
місцевий на/у шляхе́тському, шляхе́тськім на/у шляхе́тській на/у шляхе́тському, шляхе́тськім на/у шляхе́тських

Словник синонімів

ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙзаст.,ГОНОРО́ВИЙзаст.,МОСТИ́ВИЙзаст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙзаст.,ВЕЛИКОМО́ЖНИЙзаст. (знатний, багатий, який має значну владу); ДВОРЯ́НСЬКИЙ, ШЛЯХЕ́ТНИЙ, ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ (який належить до дворянства, до шляхти); СПИНКОВИ́Йіз сл. панство, дворянство, заст. (спадковий). Вихованки стояли в їдальні, .. благоговійно і боязко чекаючи знатну гостю (О. Донченко); Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея (І. Франко); [Хуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму, високі родом гості! (Леся Українка); - Що ж - вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім’ї (Леся Українка); А панночка й голову задерла, виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Марко Вовчок); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (О. Довженко); - Та от бач, полюбив молодець дівчину, ну і дівчина не від того. Молодець не нашого міщанського роду - син нашого війта, а дівчина, бач, роду шляхетського (П. Куліш); Спинкове панство.