-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив шлюбува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шлюбу́ймо
2 особа шлюбу́й шлюбу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шлюбува́тиму шлюбува́тимемо, шлюбува́тимем
2 особа шлюбува́тимеш шлюбува́тимете
3 особа шлюбува́тиме шлюбува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шлюбу́ю шлюбу́ємо, шлюбу́єм
2 особа шлюбу́єш шлюбу́єте
3 особа шлюбу́є шлюбу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шлюбу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шлюбува́в шлюбува́ли
жін. р. шлюбува́ла
сер. р. шлюбува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
шлюбо́ваний
Безособова форма
шлюбо́вано
Дієприслівник
шлюбува́вши

Словник синонімів

ПРИСЯГА́ТИСЯ (твердо обіцяти здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою), ПРИСЯГА́ТИ, КЛЯ́СТИ́СЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИСЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИрідше, ЗАКЛИНА́ТИСЯрозм.,ШЛЮБУВА́ТИдіал. - Док.: присягти́ся[присягну́тися], присягти́[присягну́ти], покля́сти́ся, заприсягти́ся[заприсягну́тися], заприсягти́[заприсягну́ти], закля́сти́ся. Чим, власне, я завинив? Я ж не присягався нікому! Хіба не маю я права чинити так, як вважаю за потрібне?! (В. Врублевський); [Анна:] В мене є чоловік, шлюбний. Я йому присягала і йому додержу віри (І. Франко); Клявся [Юріштан] перед усіма голосно на образ, що приведе Марусяка зв’язаним до Ясенева (Г. Хоткевич); Вона тільки що слухала копитана, як він божився, заприсягався, що дуже-дуже любить і без неї вмре, так вже певно озьме її за себе (Г. Квітка-Основ’яненко); [Домаха:] Я, дивлячись прямо на Бога, заприсягну, що супроти вас ніколи й думки лихої не мала, а ви мене пекли (М. Кропивницький); [Лісовик:] Дядько Левзаклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Леся Українка); Геть хотіла я, геть до нього, до мого єдиного приятеля, якому я при престолі шлюбувала любов і вірність (О. Кобилянська).