ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки). Йому снилася Анеля, яка чомусь тримала на руках його доньку від першого шлюбу (Ю. Яновський); - Ти повинен засвоїти таку істину: в подружжі треба підпирати одне одного (А. Хорунжий); Досвід показує, що шлюби, укладені за допомогою "Служби сім’ї", у кілька разів міцніші, ніж традиційні союзи (з журналу); Мати замріялась і згадала свою далеку молодість, безталанне дівоцтво, найми, а потім друге заміжжя з Максимом Береговенком (Є. Гуцало); Все примовляє [пан]: - А що? Яково тобі у замужжі? (Марко Вовчок).

ШЛЮБ (шлюбна церемонія), ОДРУ́ЖЕННЯ, ЖЕНІ́ННЯрозм.,ЖЕНЯ́ЧКАдіал.Стародавній звичай стинати волосся перед шлюбом ще й досі зберігається у гуцулів (О. Воропай); Після одруження Тодір.. таки придбав лошата (М. Стельмах); - А ти, бачу, й досі сором’язливий.. Пора вже й про женіння думати (Є. Гуцало); До женячки не мав ані охоти, ані літ (І. Франко).

ШЛЮ́БНИЙ, ПОДРУ́ЖНІЙ, МАТРИМОНІА́ЛЬНИЙкнижн.Шлюбне право;- Ніколи не думав, що опинюсь в такій ролі... - Яка ж роль? Що проводжаєте шлюбну жінку? (О. Гончар); З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала (Б. Грінченко); Дід перший почав замислюватись про Воличчину матримоніальну долю (Ю. Яновський). - Пор. 1. шлюб.