ШЛУ́НОК (орган травлення), ЖИВІ́Трозм. (часто зі сл. боліти, біль тощо), ТРУ́НОКдіал., УТРУ́НОКдіал.,КО́ВБИКдіал.Гості з голодними шлунками потрощили вечерю до останнього шматка хліба, до рісочки (І. Нечуй-Левицький); З кухні так пахне, що мені у животі все перевертається (І. Багмут); [Війт:] Я випити вип’ю, бо щось мене в трунку млоїть (І. Франко); Огляділа вона мене та й каже: "Отруєно тебе, галочко, отруєно: вже й жуки завелися в утрунку" (Л. Яновська); - Гукай! - думаю собі. - Хоч ковбика свого ввірви, нічого тепер уже не вдієш... (О. Кониський).