шкідник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(тварина, комаха тощо)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | шкідни́к | шкідники́ |
| родовий | шкідника́ | шкідникі́в |
| давальний | шкіднико́ві, шкіднику́ | шкідника́м |
| знахідний | шкідника́ | шкідники́, шкідникі́в |
| орудний | шкіднико́м | шкідника́ми |
| місцевий | на/у шкіднико́ві, шкіднику́ | на/у шкідника́х |
| кличний | шкіднику́ | шкідники́ |
Словник синонімів
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(про людину)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | шкідни́к | шкідники́ |
| родовий | шкідника́ | шкідникі́в |
| давальний | шкіднико́ві, шкіднику́ | шкідника́м |
| знахідний | шкідника́ | шкідники́, шкідникі́в |
| орудний | шкіднико́м | шкідника́ми |
| місцевий | на/у шкіднико́ві, шкіднику́ | на/у шкідника́х |
| кличний | шкіднику́ | шкідники́ |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | шкідни́к | шкідники́ |
| родовий | шкідника́ | шкідникі́в |
| давальний | шкіднико́ві, шкіднику́ | шкідника́м |
| знахідний | шкідника́ | шкідникі́в |
| орудний | шкіднико́м | шкідника́ми |
| місцевий | на/у шкіднико́ві, шкіднику́ | на/у шкідника́х |
| кличний | шкіднику́ | шкідники́ |