ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙрідко.Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З. Тулуб); Фатальний збіг обставин; Метелик летить все ближче, ближче до згубливого світла. Ох, то ж його згуба! (Леся Українка). - Пор. 1. небезпе́чний, 2. шкідли́вий.

ШКІДЛИ́ВИЙ (про людину - який завдає шкоди, збитків комусь, чомусь), ШКОДЛИ́ВИЙрозм.,КА́ПОСНИЙрозм.,ЗБИТО́ЧНИЙ[ЗБИТО́ШНИЙ]розм.Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (прислів’я); "Сюди, трусливії Троянці, На бой, шкодливії поганці! Зарились в землю, мов кроти" (І. Котляревський); Особливо видавався між хлопцями Павлушка Янович - чистенько зодягнене, випещене, ледаче й капосне хлоп’я (С. Васильченко); [Завада:] От збиточна дівчина! Двері заперла і не озивається! (І. Франко); На вулиці, серед збитошної дітлашні, дівча люто або весело огризалося (В. Бабляк).

ШКІДЛИ́ВИЙ (який шкодить комусь, чомусь, перев. здоров’ю, погано впливає на когось, щось), НЕЗДОРО́ВИЙ, ЗЛІ́СНИЙ, ВАДЛИ́ВИЙ, ВАДКИ́Йрідше,ПОГА́НИЙрозм.,ЗЛИЙрозм.,ШКОДЛИ́ВИЙрозм.,ОТРУ́ЙНИЙрозм.,ТЛІ́ННИЙкнижн.Горький все намовляє мене іти туди [на гору] на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (М. Коцюбинський); Тут з’являється ангел-утішитель і випроваджує нещасних з темного завулка, з нездорового повітря на свіжий, ясний світ Божий (Н. Кобринська); У рисовомугосподарстві дуже злісними бур’янами є просянки (з журналу); В багатьох [криницях] вода з точки зору медицини погана (з газети); [Любов:] Бути щасливою самій і дати щастя іншому, що ж тут злого? (Леся Українка); Ще єсть погорджені у племені грибів: Ніхто ніколи їх не смажив і не їв, Одні бо не смачні, а другі ще й шкодливі (переклад М. Рильського); Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський); Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, - одплюнь, працюй, будуй і рий (П. Тичина). - Пор. згу́бний.