-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шку́рка шку́рки
родовий шку́рки шку́рок
давальний шку́рці шку́ркам
знахідний шку́рку шку́рки
орудний шку́ркою шку́рками
місцевий на/у шку́рці на/у шку́рках
кличний шку́рко* шку́рки*

Словник синонімів

КОРА́ (верхній затверділий шар чогось), ШКУ́РАрозм.; КІ́РКА, ШКУ́РКА, ШКІ́РКА (тонка). Зима конала. Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що вкрила землю (О. Досвітній); Мчить олень, але провалюється під ним блискуча кірка - і грузне він у глибокому снігу (З. Тулуб); Земля почала тужавіти, взялася шкіркою (Григорій Тютюнник).
ХУ́ТРО (вичинена шкура хутрового звіра чи взагалі тварини з густою шерстю), ШКУ́РА, ШКУ́РКА, ФУ́ТРОдіал.Жадібно хапав він срібні келихи з різьблених мисників, коштовні хутра, постави і все, що впадало йому в око (З. Тулуб); Дочка примірює до чорного пальта білий ковнірчик з заячої шкурки (Мирослав Ірчан); Шкурки сріблясто-чорних лисиць; З-за горбочка на місток Мов вродилися панські сані. Завиті в коцах та футрах, В село вертали пан і пані (І. Франко). - Пор. сму́шок.
ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РАрозм.,ШКУРИ́НКАрозм.,ШКІ́РАрозм.,СКОРИ́НАрозм.,ШКОРИ́НАрозм.,ШКОРИ́НКАрозм.,ЕПІДЕ́РМІСбіол.;ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику). Раптом помітила [Зоня] на письмовому столі біля попільнички помаранчеву шкірку (Ірина Вільде); Темно-зелена оксамитна хвиля ледве просвічувала з-під сміття: шкурки з кавунів, насіння.. напливали від байдаків (Леся Українка); Варвара розрізала великого з тонкою рябою шкурою кавуна (В. Козаченко); В .. карафці плавали лимонні шкуринки (Ю. Збанацький); На дні пляшки бовтаються вибілілі скорини лимона (І. Чендей); Ілько наддер шкоринку з картоплі (М. Стельмах); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками і дружним тріскотом (Я. Качура). - Пор. шкаралу́па.