шкурити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шку́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шку́рмо
2 особа шкур шку́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шку́ритиму шку́ритимемо, шку́ритимем
2 особа шку́ритимеш шку́ритимете
3 особа шку́ритиме шку́ритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шку́рю шку́римо, шку́рим
2 особа шку́риш шку́рите
3 особа шку́рить шку́рять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шку́рячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шку́рив шку́рили
жін. р. шку́рила
сер. р. шку́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шку́ривши