шкульнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | шкульну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | шкульні́мо, шкульні́м | |
2 особа | шкульни́ | шкульні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | шкульну́ | шкульнемо́, шкульне́м |
2 особа | шкульне́ш | шкульнете́ |
3 особа | шкульне́ | шкульну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | шкульну́в | шкульну́ли |
жін.р. | шкульну́ла | |
сер.р. | шкульну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
шкульну́вши |