шкульнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | шкульну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шкульні́мо, шкульні́м | |
| 2 особа | шкульни́ | шкульні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шкульну́ | шкульнемо́, шкульне́м |
| 2 особа | шкульне́ш | шкульнете́ |
| 3 особа | шкульне́ | шкульну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | шкульну́в | шкульну́ли |
| жін.р. | шкульну́ла | |
| сер.р. | шкульну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шкульну́вши | ||