-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | шкряботі́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | шкряботі́тиме | шкряботі́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | шкряботи́ть | шкряботя́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
шкряботячи́* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | шкряботі́в | шкряботі́ли |
жін. р. | шкряботі́ла |
сер. р. | шкряботі́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
шкряботі́вши |
Словник синонімів
СКРЕБТИ́ [ШКРЕБТИ́] (проводити по якійсь поверхні чим-небудь гострим, жорстким, дряпаючи або утворюючи різкі звуки; чистити щось таким чином), СКРОМА́ДИТИ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил., ШКРО́БАТИ діал. (скребучи, утворювати різкі звуки). - Док.: поскребти́ [пошкребти́], скребну́ти [шкребну́ти], шкрябну́ти, шкрябону́ти підсил. Одна [собака], добігши до самого віконця, заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю (О. Стороженко); Володька шкребе і чистить Шешеньового коня (Ю. Яновський); Вовтузилися біля столика діти, виразно шкрябали дерев’яними ложками об миску (Г. Епік).
СКРЕБТИ́СЯ [ШКРЕБТИ́СЯ] (дряпаючи по чому-небудь або зачіпляючи щось, створювати шум), ШКРЯ́БАТИСЯ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил. - Док.: поскребти́ся [пошкребти́ся], шкрябну́ти, шкрябону́ти підсил. В кишенях він завжди носив коробочки з різними жуками, і ті жуки дряпали, шелестіли, скреблися в коробочках (О. Донченко); В миснику шкрябають голодні миші (Мирослав Ірчан).