-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шкряботі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа шкряботі́тиме шкряботі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа шкряботи́ть шкряботя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шкряботячи́*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шкряботі́в шкряботі́ли
жін. р. шкряботі́ла
сер. р. шкряботі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шкряботі́вши

Словник синонімів

СКРЕБТИ́[ШКРЕБТИ́] (проводити по якійсь поверхні чим-небудь гострим, жорстким, дряпаючи або утворюючи різкі звуки; чистити щось таким чином), СКРОМА́ДИТИ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИпідсил.,ШКРО́БАТИдіал. (скребучи, утворювати різкі звуки). - Док.: поскребти́[пошкребти́], скребну́ти[шкребну́ти], шкрябну́ти, шкрябону́типідсил.Одна [собака], добігши до самого віконця, заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю (О. Стороженко); Володька шкребе і чистить Шешеньового коня (Ю. Яновський); Вовтузилися біля столика діти, виразно шкрябали дерев’яними ложками об миску (Г. Епік).
СКРЕБТИ́СЯ[ШКРЕБТИ́СЯ] (дряпаючи по чому-небудь або зачіпляючи щось, створювати шум), ШКРЯ́БАТИСЯ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИпідсил. - Док.: поскребти́ся[пошкребти́ся], шкрябну́ти, шкрябону́типідсил.В кишенях він завжди носив коробочки з різними жуками, і ті жуки дряпали, шелестіли, скреблися в коробочках (О. Донченко); В миснику шкрябають голодні миші (Мирослав Ірчан).