-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний школя́р школярі́
родовий школяра́ школярі́в
давальний школяре́ві, школяру́ школяра́м
знахідний школяра́ школярі́в
орудний школяре́м школяра́ми
місцевий на/у школяре́ві, школярі́ на/у школяра́х
кличний школя́ре школярі́

Словник синонімів

У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу); СЕМІНАРИ́СТ, СПУДЕ́Йзаст. (учень бурси та інших духовних навчальних закладів). Приїхали діти з сільської школи, учні шостих-сьомих класів, і їм, видно, все було цікаво в нашому інституті (Є. Гуцало); Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні - шкірою, муляри - вапном (М. Томчаній); Екскурсанти пояснювали, що це вихованець спецшколи, відмінник, за працю та зразкову поведінку відпустили його погостювати додому (О. Гончар); В Могилянському колегіумі спудеї привітання розучували хором (Н. Рибак).