-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | школя́р | школярі́ |
родовий | школяра́ | школярі́в |
давальний | школяре́ві, школяру́ | школяра́м |
знахідний | школяра́ | школярі́в |
орудний | школяре́м | школяра́ми |
місцевий | на/у школяре́ві, школярі́ | на/у школяра́х |
кличний | школя́ре | школярі́ |
Словник синонімів
У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу); СЕМІНАРИ́СТ, СПУДЕ́Й заст. (учень бурси та інших духовних навчальних закладів). Приїхали діти з сільської школи, учні шостих-сьомих класів, і їм, видно, все було цікаво в нашому інституті (Є. Гуцало); Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні - шкірою, муляри - вапном (М. Томчаній); Екскурсанти пояснювали, що це вихованець спецшколи, відмінник, за працю та зразкову поведінку відпустили його погостювати додому (О. Гончар); В Могилянському колегіумі спудеї привітання розучували хором (Н. Рибак).