-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шко́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шко́дьмо
2 особа шкодь шко́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шко́дитиму шко́дитимемо, шко́дитимем
2 особа шко́дитимеш шко́дитимете
3 особа шко́дитиме шко́дитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шко́джу шко́димо, шко́дим
2 особа шко́диш шко́дите
3 особа шко́дить шко́дять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шко́дячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шко́див шко́дили
жін. р. шко́дила
сер. р. шко́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шко́дивши

Словник синонімів

ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИрозм., ПЕРЕ́ЧИТИрідше, СУПЕРЕ́ЧИТИрідше. - Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (О. Довженко); Недалека подорож, однак, усе відкладалась: то заважали якісь дрібниці, то побутовіклопоти (С. Журахович); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Гончар); - Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга.. перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс); - Ви мені перебиваєте читати, - сказав [Харитін] (І. Нечуй-Левицький); А читаючи повісті, вона поминала ті місця, де обмальовувались чудові вигляди натури, аж сердилась, що вони перебаранчають їй слідкувати за оповіданням про людей (І. Нечуй-Левицький); Парася, не підіймаючи очей, рішуче заявила батькові: - Тату, не перечте нашому щастю (Ю. Збанацький); Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбирав її ложку (Панас Мирний).
ШКО́ДИТИкому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИрідше,ПІДРІ́ЗУВАТИ[ПІДРІЗА́ТИ]кого, розм.,ЗБИТКУВА́ТИкого і без додатка, діал.;КОПА́ТИрозм.,ПІДКО́ПУВАТИрозм.,КОПА́ТИСЯрозм.,ПІДКО́ПУВАТИСЯрозм.,ПІДРИВА́ТИСЯрозм. (під кого, протикого - підступно, таємно); ПІДСИ́ДЖУВАТИкого (підступними діями); КА́ПОСТИТИрозм.,ПА́КОСТИТИ розм. (робити комусь капості). - Док.: нашко́дити, зава́дити, підрі́зати, позбиткува́ти, підкопа́ти, підкопа́тися, підри́тися, підсидіти, нака́постити, напа́костити. - Той, хто не вважа волі другого, не зазнає й правди на світі, а буде жити однією кривдою і шкодитиме собі й людям (Панас Мирний); - Ніколи вже не буду вадить тому чоловікові, котрого ти милуєш! (О. Стороженко); Ураз Марва ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми (Грицько Григоренко); - Ти, марнотрате, ..ти що видиш, та до корчми тягнеш, та ще мене хочеш збиткувати?! (В. Стефаник); Як розсердиться [Панас], то вже злий буде хто й зна поки і все проти того чоловіка копатиме (Б. Грінченко); Всі ті скарги [панів] пропадали, Комісара не підкопали, Ні навіть не могли сплямить (І. Франко); - Он воно що? - протяжно вимовив Захар. - Значить, копаються під Зарубу! (В. Кучер); Ходять [люди] кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний); - Софрон - розумний мужик.. Аби він не подумав, що я його підсиджую (Ю. Бедзик); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (С. Ковалів).
ШКО́ДИТИчому (бути шкідливим перев. для здоров’я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИрідше,ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИщо,ПІДКО́ШУВАТИщо,ПІДСІКА́ТИщо,ПІДТИНА́ТИщо,ПІДТО́ЧУВАТИщо,ПІДРІ́ЗУВАТИ[ПІДРІЗА́ТИ]що, розм.,ЗАВГО́РЮВАТИдіал.;ША́РПАТИ (із сл. душа, мозок, нерви, серце і т. ін. - розладнувати нервову систему людини). - Док.: зашко́дити, зава́дити, підірва́ти, підкоси́ти, підсікти́, підітну́ти, підтя́ти, підточи́ти, підрі́зати, завго́рити, поша́рпати. Пиріг животові не шкодить (прислів’я); - Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров’ю! (І. Франко); Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням (Леся Українка); Прикрощі підривали здоров’я, але не згасили Довженкової віри (з журналу); Підкошувала мене нова журба і тривога: я не знала, що з Миколою (Ірина Вільде); Рання хвороба очей, нужда, голод, переслідування з боку царських чиновників - ось що їло талант його, ось що його підсікало! (П. Тичина); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Йому жагуче хотілося жити, але хвороба безжально підточувала старечий організм (А. Шиян); Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують її немощну силу (Панас Мирний); Але що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами - в кров? (А. Головко).

Словник антонімів

КОРИСНИЙ

ШКІДЛИВИЙ

Який дає, приносить добрі наслідки, вигідний, пожиточний. Який завдає збитків кому-н., чому-н., некорисний.
Корисний, а, е ~  шкідливий , а, е виробництво, виступ, вплив, дискусія, діяльність, книга, лекція, рада, речовина, річ, робота, розмова, справа, теорія. Кориснішкідливі домішки, заняття, комахи, ліки, наслідки, починання, погляди, продукти, рослини. Кориснийшкідливий для дитини, для господарства, для здоров’я, для економіки, для лісу, для організму, для серця, для суспільства, для учнів. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, вважатися кориснимшкідливим для кого-, чого-н. Вельми, досить, дуже, казково, надмірно, особливо кориснийшкідливий.
Скільки там зібрано різних колекцій: і корисних рослин, і рослин-бур’янів, і шкідливих комах, і насіння (О. Донченко).
Користь ~шкода, вигідний ~некорисний, вигода ~шкода, допомагати ~шкодити Пор. ще: КОРИСНО ~ ШКІДЛИВО
НАПРАВЛЯТИ ПСУВАТИ
Усуваючи помилки, вади, робити таким, як потрібно, правильно, лагодити, налагоджувати. Робити непридатним для користування, вживання, пошкоджувати.
Направлятипсувати годинник, двері, замок, іграшку, машину, меблі, механізм, обладнання, предмети; в дитячому садочку, в класі, в клубі, в кімнаті, в лісі, в хаті; на вулиці, на заводі, на роботі, на полі; зовсім, цілком, майже, повністю, остаточно. Намагатися, починати, хотіти направлятипсувати
Яць сидів дома і направляв цебер (I. Франко). Окупанти і їхні наймити, відступаючи з Києва, псували устаткування підприємств (С. Скляренко)
Направляння ~псування, виправлений ~зіпсований; лагодити ~псувати, направляти //налагоджувати ~шкодити

Словник фразеологізмів

не шко́дить, з дієсл. Варто, слід би. А ви записуйте, не шкодить Такую річ і записать. Бо се не казка, а билиця. Або бувальщина, сказать (Т. Шевченко).