ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИрозм., ПЕРЕ́ЧИТИрідше, СУПЕРЕ́ЧИТИрідше. - Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (О. Довженко); Недалека подорож, однак, усе відкладалась: то заважали якісь дрібниці, то побутовіклопоти (С. Журахович); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Гончар); - Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга.. перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс); - Ви мені перебиваєте читати, - сказав [Харитін] (І. Нечуй-Левицький); А читаючи повісті, вона поминала ті місця, де обмальовувались чудові вигляди натури, аж сердилась, що вони перебаранчають їй слідкувати за оповіданням про людей (І. Нечуй-Левицький); Парася, не підіймаючи очей, рішуче заявила батькові: - Тату, не перечте нашому щастю (Ю. Збанацький); Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбирав її ложку (Панас Мирний).

ШКО́ДИТИкому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИрідше,ПІДРІ́ЗУВАТИ[ПІДРІЗА́ТИ]кого, розм.,ЗБИТКУВА́ТИкого і без додатка, діал.;КОПА́ТИрозм.,ПІДКО́ПУВАТИрозм.,КОПА́ТИСЯрозм.,ПІДКО́ПУВАТИСЯрозм.,ПІДРИВА́ТИСЯрозм. (під кого, протикого - підступно, таємно); ПІДСИ́ДЖУВАТИкого (підступними діями); КА́ПОСТИТИрозм.,ПА́КОСТИТИ розм. (робити комусь капості). - Док.: нашко́дити, зава́дити, підрі́зати, позбиткува́ти, підкопа́ти, підкопа́тися, підри́тися, підсидіти, нака́постити, напа́костити. - Той, хто не вважа волі другого, не зазнає й правди на світі, а буде жити однією кривдою і шкодитиме собі й людям (Панас Мирний); - Ніколи вже не буду вадить тому чоловікові, котрого ти милуєш! (О. Стороженко); Ураз Марва ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми (Грицько Григоренко); - Ти, марнотрате, ..ти що видиш, та до корчми тягнеш, та ще мене хочеш збиткувати?! (В. Стефаник); Як розсердиться [Панас], то вже злий буде хто й зна поки і все проти того чоловіка копатиме (Б. Грінченко); Всі ті скарги [панів] пропадали, Комісара не підкопали, Ні навіть не могли сплямить (І. Франко); - Он воно що? - протяжно вимовив Захар. - Значить, копаються під Зарубу! (В. Кучер); Ходять [люди] кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний); - Софрон - розумний мужик.. Аби він не подумав, що я його підсиджую (Ю. Бедзик); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (С. Ковалів).

ШКО́ДИТИчому (бути шкідливим перев. для здоров’я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИрідше,ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИщо,ПІДКО́ШУВАТИщо,ПІДСІКА́ТИщо,ПІДТИНА́ТИщо,ПІДТО́ЧУВАТИщо,ПІДРІ́ЗУВАТИ[ПІДРІЗА́ТИ]що, розм.,ЗАВГО́РЮВАТИдіал.;ША́РПАТИ (із сл. душа, мозок, нерви, серце і т. ін. - розладнувати нервову систему людини). - Док.: зашко́дити, зава́дити, підірва́ти, підкоси́ти, підсікти́, підітну́ти, підтя́ти, підточи́ти, підрі́зати, завго́рити, поша́рпати. Пиріг животові не шкодить (прислів’я); - Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров’ю! (І. Франко); Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням (Леся Українка); Прикрощі підривали здоров’я, але не згасили Довженкової віри (з журналу); Підкошувала мене нова журба і тривога: я не знала, що з Миколою (Ірина Вільде); Рання хвороба очей, нужда, голод, переслідування з боку царських чиновників - ось що їло талант його, ось що його підсікало! (П. Тичина); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Йому жагуче хотілося жити, але хвороба безжально підточувала старечий організм (А. Шиян); Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують її немощну силу (Панас Мирний); Але що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами - в кров? (А. Головко).