шкода 4

-1-
іменник жіночого роду
(втрата, збиток, псування)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шко́да шко́ди
родовий шко́ди шкод
давальний шко́ді шко́дам
знахідний шко́ду шко́ди
орудний шко́дою шко́дами
місцевий на/у шко́ді на/у шко́дах
кличний шко́до* шко́ди*

Словник синонімів

ЗБИ́ТОКперев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА[ВТРА́ТА]мн., НА́КЛА́Дрозм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив [Кіндрат] власним добром, не допускав збитків (О. Ковінька); Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний); - За ширинського князя рід його та й сам хан дадуть великий викуп. Ми з тобою в цім ділі лишимося не в накладі. За такі гроші можна придбати добру маєтність (Н. Рибак). - Пор. 1. шко́да.
ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко).

Словник антонімів

КОРИСНИЙ

ШКІДЛИВИЙ

Який дає, приносить добрі наслідки, вигідний, пожиточний. Який завдає збитків кому-н., чому-н., некорисний.
Корисний, а, е ~  шкідливий , а, е виробництво, виступ, вплив, дискусія, діяльність, книга, лекція, рада, речовина, річ, робота, розмова, справа, теорія. Корисні ~  шкідливі домішки, заняття, комахи, ліки, наслідки, починання, погляди, продукти, рослини. Корисний ~  шкідливий для дитини, для господарства, для здоров’я, для економіки, для лісу, для організму, для серця, для суспільства, для учнів. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, вважатися корисним ~  шкідливим для кого-, чого-н. Вельми, досить, дуже, казково, надмірно, особливо корисний ~  шкідливий.
Скільки там зібрано різних колекцій: і корисних рослин, і рослин-бур’янів, і шкідливих комах, і насіння (О. Донченко).
Користь ~шкода, вигідний ~некорисний, вигода ~шкода, допомагати ~шкодити Пор. ще: КОРИСНО ~ ШКІДЛИВО

Словник фразеологізмів

му́дрий по шко́ді, жарт. Той, хто, зазнавши втрат, збитків, невдач, став дуже обачним і далекоглядним; той, хто пізно став розумним. Мудрий шляхтич по шкоді, як коня вкрали, то стайню замкнув (Укр.. присл..); Виявився він мудрим по шкоді, як кажуть. Стільки помилок допущено (З газети).

-2-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
(пустун; бешкетник) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шко́да шко́ди
родовий шко́ди шкод
давальний шко́ді шко́дам
знахідний шко́ду шко́ди
орудний шко́дою шко́дами
місцевий на/у шко́ді на/у шко́дах
кличний шко́до* шко́ди*

Словник синонімів

ЗБИ́ТОКперев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА[ВТРА́ТА]мн., НА́КЛА́Дрозм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив [Кіндрат] власним добром, не допускав збитків (О. Ковінька); Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний); - За ширинського князя рід його та й сам хан дадуть великий викуп. Ми з тобою в цім ділі лишимося не в накладі. За такі гроші можна придбати добру маєтність (Н. Рибак). - Пор. 1. шко́да.
ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко).

Словник антонімів

КОРИСНИЙ

ШКІДЛИВИЙ

Який дає, приносить добрі наслідки, вигідний, пожиточний. Який завдає збитків кому-н., чому-н., некорисний.
Корисний, а, е ~  шкідливий , а, е виробництво, виступ, вплив, дискусія, діяльність, книга, лекція, рада, речовина, річ, робота, розмова, справа, теорія. Корисні ~  шкідливі домішки, заняття, комахи, ліки, наслідки, починання, погляди, продукти, рослини. Корисний ~  шкідливий для дитини, для господарства, для здоров’я, для економіки, для лісу, для організму, для серця, для суспільства, для учнів. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, вважатися корисним ~  шкідливим для кого-, чого-н. Вельми, досить, дуже, казково, надмірно, особливо корисний ~  шкідливий.
Скільки там зібрано різних колекцій: і корисних рослин, і рослин-бур’янів, і шкідливих комах, і насіння (О. Донченко).
Користь ~шкода, вигідний ~некорисний, вигода ~шкода, допомагати ~шкодити Пор. ще: КОРИСНО ~ ШКІДЛИВО

Словник фразеологізмів

му́дрий по шко́ді, жарт. Той, хто, зазнавши втрат, збитків, невдач, став дуже обачним і далекоглядним; той, хто пізно став розумним. Мудрий шляхтич по шкоді, як коня вкрали, то стайню замкнув (Укр.. присл..); Виявився він мудрим по шкоді, як кажуть. Стільки помилок допущено (З газети).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шко́да шко́ди
родовий шко́ди шкод
давальний шко́ді шко́дам
знахідний шко́ду шкод
орудний шко́дою шко́дами
місцевий на/у шко́ді на/у шко́дах
кличний шко́до шко́ди
-3-
присудкове слово
(жаль) незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шко́да шко́ди
родовий шко́ди шкод
давальний шко́ді шко́дам
знахідний шко́ду шко́ди
орудний шко́дою шко́дами
місцевий на/у шко́ді на/у шко́дах
кличний шко́до* шко́ди*

Словник синонімів

ЗБИ́ТОКперев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА[ВТРА́ТА]мн., НА́КЛА́Дрозм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив [Кіндрат] власним добром, не допускав збитків (О. Ковінька); Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний); - За ширинського князя рід його та й сам хан дадуть великий викуп. Ми з тобою в цім ділі лишимося не в накладі. За такі гроші можна придбати добру маєтність (Н. Рибак). - Пор. 1. шко́да.
ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко).

Словник антонімів

КОРИСНИЙ

ШКІДЛИВИЙ

Який дає, приносить добрі наслідки, вигідний, пожиточний. Який завдає збитків кому-н., чому-н., некорисний.
Корисний, а, е ~  шкідливий , а, е виробництво, виступ, вплив, дискусія, діяльність, книга, лекція, рада, речовина, річ, робота, розмова, справа, теорія. Корисні ~  шкідливі домішки, заняття, комахи, ліки, наслідки, починання, погляди, продукти, рослини. Корисний ~  шкідливий для дитини, для господарства, для здоров’я, для економіки, для лісу, для організму, для серця, для суспільства, для учнів. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, вважатися корисним ~  шкідливим для кого-, чого-н. Вельми, досить, дуже, казково, надмірно, особливо корисний ~  шкідливий.
Скільки там зібрано різних колекцій: і корисних рослин, і рослин-бур’янів, і шкідливих комах, і насіння (О. Донченко).
Користь ~шкода, вигідний ~некорисний, вигода ~шкода, допомагати ~шкодити Пор. ще: КОРИСНО ~ ШКІДЛИВО

Словник фразеологізмів

му́дрий по шко́ді, жарт. Той, хто, зазнавши втрат, збитків, невдач, став дуже обачним і далекоглядним; той, хто пізно став розумним. Мудрий шляхтич по шкоді, як коня вкрали, то стайню замкнув (Укр.. присл..); Виявився він мудрим по шкоді, як кажуть. Стільки помилок допущено (З газети).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шко́да шко́ди
родовий шко́ди шкод
давальний шко́ді шко́дам
знахідний шко́ду шкод
орудний шко́дою шко́дами
місцевий на/у шко́ді на/у шко́дах
кличний шко́до шко́ди

Словник синонімів

I. ШКО́ДА (втрата, матеріальна чи моральна, заподіяна комусь), КРИ́ВДА, УДА́Р[ВДАР]підсил. розм.Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте! (прислів’я); Настав за нашу кривду час відплати, Підемо рвати панські кунтуші! (Д. Павличко); У відділі наросвіти.. сказали, що є думка від педагогічної роботи його звільнити. Боженок здригнув. Такого жорстокого удару він не ждав (П. Дорошко).
II. ШКО́ДА́предикат (про почуття жалості, співчуття до когось, прикрості з якогось приводу, небажання втратити щось, позбутися чогось), ЖАЛЬ, ЖА́ЛКО, БА́ННОдіал.Теплий кожух, тільки шкода - Не на мене шитий (Т. Шевченко); Чогось-то їй стало млосно і нудно, і як подивиться на Василя, так так їй його жаль стане! (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чом не приїхали на вокзал? Шкода й жалко було вам покинути матір. Еге? - сказав до неї Ломицький (І. Нечуй-Левицький); - За нічим мені так не банно, як за тими грішми, що ти видав на ліки та на ворожки пусто-дурно (Лесь Мартович).
-4-
присудкове слово
(марно, даремно, некорисно) незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шко́да шко́ди
родовий шко́ди шкод
давальний шко́ді шко́дам
знахідний шко́ду шко́ди
орудний шко́дою шко́дами
місцевий на/у шко́ді на/у шко́дах
кличний шко́до* шко́ди*

Словник синонімів

ЗБИ́ТОКперев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА[ВТРА́ТА]мн., НА́КЛА́Дрозм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив [Кіндрат] власним добром, не допускав збитків (О. Ковінька); Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний); - За ширинського князя рід його та й сам хан дадуть великий викуп. Ми з тобою в цім ділі лишимося не в накладі. За такі гроші можна придбати добру маєтність (Н. Рибак). - Пор. 1. шко́да.
ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко).

Словник антонімів

КОРИСНИЙ

ШКІДЛИВИЙ

Який дає, приносить добрі наслідки, вигідний, пожиточний. Який завдає збитків кому-н., чому-н., некорисний.
Корисний, а, е ~  шкідливий , а, е виробництво, виступ, вплив, дискусія, діяльність, книга, лекція, рада, речовина, річ, робота, розмова, справа, теорія. Корисні ~  шкідливі домішки, заняття, комахи, ліки, наслідки, починання, погляди, продукти, рослини. Корисний ~  шкідливий для дитини, для господарства, для здоров’я, для економіки, для лісу, для організму, для серця, для суспільства, для учнів. Бути, виглядати, жити, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, вважатися корисним ~  шкідливим для кого-, чого-н. Вельми, досить, дуже, казково, надмірно, особливо корисний ~  шкідливий.
Скільки там зібрано різних колекцій: і корисних рослин, і рослин-бур’янів, і шкідливих комах, і насіння (О. Донченко).
Користь ~шкода, вигідний ~некорисний, вигода ~шкода, допомагати ~шкодити Пор. ще: КОРИСНО ~ ШКІДЛИВО

Словник фразеологізмів

му́дрий по шко́ді, жарт. Той, хто, зазнавши втрат, збитків, невдач, став дуже обачним і далекоглядним; той, хто пізно став розумним. Мудрий шляхтич по шкоді, як коня вкрали, то стайню замкнув (Укр.. присл..); Виявився він мудрим по шкоді, як кажуть. Стільки помилок допущено (З газети).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шко́да шко́ди
родовий шко́ди шкод
давальний шко́ді шко́дам
знахідний шко́ду шкод
орудний шко́дою шко́дами
місцевий на/у шко́ді на/у шко́дах
кличний шко́до шко́ди

Словник синонімів

I. ШКО́ДА (втрата, матеріальна чи моральна, заподіяна комусь), КРИ́ВДА, УДА́Р[ВДАР]підсил. розм.Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте! (прислів’я); Настав за нашу кривду час відплати, Підемо рвати панські кунтуші! (Д. Павличко); У відділі наросвіти.. сказали, що є думка від педагогічної роботи його звільнити. Боженок здригнув. Такого жорстокого удару він не ждав (П. Дорошко).
II. ШКО́ДА́предикат (про почуття жалості, співчуття до когось, прикрості з якогось приводу, небажання втратити щось, позбутися чогось), ЖАЛЬ, ЖА́ЛКО, БА́ННОдіал.Теплий кожух, тільки шкода - Не на мене шитий (Т. Шевченко); Чогось-то їй стало млосно і нудно, і як подивиться на Василя, так так їй його жаль стане! (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чом не приїхали на вокзал? Шкода й жалко було вам покинути матір. Еге? - сказав до неї Ломицький (І. Нечуй-Левицький); - За нічим мені так не банно, як за тими грішми, що ти видав на ліки та на ворожки пусто-дурно (Лесь Мартович).

Словник синонімів

ДАРЕ́МНО[ДАРЕ́МНЕрідше] (без сподіваних наслідків), ДАРМА́[ДА́РМАрідше][ДА́РМОрідше], МА́РНО[МА́РНЕ], БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАКрозм., ДА́РОМрозм., ЗАДА́РОМрозм., НАДАРЕ́МНО[НАДАРЕ́МНЕ]розм., ДУ́РНОрозм., ДУРНІ́СІНЬКОпідсил. розм., ЗАДА́РМА[ЗАДА́РМО]розм., НАДА́РМА[НАДА́РМО]розм., НАМА́РНО[НАМА́РНЕ]розм., ПО-ДУРНО́МУрозм., ПУ́СТОрозм., ПО-ПУСТО́МУрозм., ШКОДА́розм., БЕЗ ПУТТЯ́розм., БЕЗ ТО́ЛКУрозм., ДУРНИ́ЦЕЮрозм., ЗА́ЙВОрозм., ВСУ́Єзаст. книжн., ГА́РМА-ДА́РМАдіал., ЗДА́РМАдіал.Скілько літ вона билася, скілько утрат понесла - і все марно, все даремно... (Панас Мирний); Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись (Б. Грінченко); Дарма щоніч дівчинонька Його виглядає. Не вернеться чорнобривий Та й не привітає (Т. Шевченко); Ніщо не гине в світі духа марно, що творить дух, як у природі не щезає дармо найменший рух (Уляна Кравченко); - Не будемо дурно гаяти часу, Ахмете, бо ніхто не поверне безплідно втрачених хвилин (З. Тулуб); Два роки Яновський безрезультатно оббивав пороги губернаторства й суду, доводячи незаконність дій князівських посіпак (С. Добровольський); Стоїть [Печений] перед люстром, намагається зав’язати краватку, але безуспішно (О. Підсуха); Може, знов у ліжко покладуть [лікарі] на довгий час, а вже мені так не минеться (Леся Українка); І вже на кухні говорила, зітхаючи під брязкіт скла: Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (І. Гончаренко); Лихо! Згину я задаром! (В. Самійленко); Треба поспішати, бо інакше вся розвідка надаремне (М. Трублаїні); - Ти, Гризельдо, дурнісінько сердишся на мене (І. Нечуй-Левицький); - Ти думаєш, я задарма чоботи бив (П. Панч); Крикнула [Леся], да задармо. Розбишаки тільки зглянулись та всміхнулись міжсобою (П. Куліш); Крізь спорожнілий Збараж навзаводи мчали козацькі полки до Львова, а поруч, витрачаючи надарма своїх воїнів, не відставав Тугай-бей (Р. Іваничук); Ой заридала моя гітара... Хочу утішить - надармо, хочу утишить - намарно (переклад М. Лукаша); Усі намагання тьоті Тосі помирити дівчат пішли намарне (В. Козаченко); Життя нам дається справді тільки раз - зовсім не для того, звичайно, щоб прогайнувати його по-дурному! (М. Рильський); - Хлопці, ану не сидіть пусто, бо час дорогий! (І. Чендей); - Не слухайся тих, що по-пустому геройствують (О. Гончар); Ми й доби й тижні погубили в сій клятійтьмі, шкода їх і шукати! (Леся Українка); [Гнат:] Пропав зрадник! Так пропаде і Сава без пуття, без слави (І. Карпенко-Карий); - В ґрунт без толку зажене [жадюга] і своє життя, і життя дітей своїх (М. Стельмах); - І морено, й мучено нас - та все дурницею (Марко Вовчок); Як добре, Земле наша не мала, Що на тобі тривкі сліди лишили Не злодії, що крадуть уночі, А мудрі ратаї та сівачі З ногами чулими, що не ступали зайво (В. Мисик); Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік (Т. Шевченко); Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (пісня); Сон, що сниться у неділю рано, Зроду-звіку не минає здарма (Леся Українка).