-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шква́ритися, шква́ритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шква́рмося, шква́рмось
2 особа шква́рся шква́ртеся, шква́ртесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шква́ритимуся, шква́ритимусь шква́ритимемося, шква́ритимемось, шква́ритимемся
2 особа шква́ритимешся шква́ритиметеся, шква́ритиметесь
3 особа шква́ритиметься шква́ритимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шква́рюся, шква́рюсь шква́римося, шква́римось, шква́римся
2 особа шква́ришся шква́ритеся, шква́ритесь
3 особа шква́риться шква́ряться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шква́рячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шква́рився, шква́ривсь шква́рилися, шква́рились
жін. р. шква́рилася, шква́рилась
сер. р. шква́рилося, шква́рилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шква́рившись

Словник синонімів

ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ[ЗОГРІВА́ТИСЯ], ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯдіал.;ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. у теплому, затишному місці); РОЗІГРІВА́ТИСЯ[РОЗГРІВА́ТИСЯ] (поступово); ВІДІГРІВА́ТИСЯ (про того, хто замерз); ПЕКТИ́СЯ, ПА́РИТИСЯ, ПРЯГТИ́СЯ, ПРЯ́ЖИТИСЯ, СМА́ЖИТИСЯрозм.,ШКВА́РИТИСЯрозм.,ЖА́РИТИСЯрозм. (занадто - перев. на сонці). - Док.: зігрі́тися[зогрі́тися], нагрі́тися, обігрі́тися, огрі́тися, загрі́тися, пригрі́тися, розігрі́тися, відігрі́тися, напекти́ся, нажа́ритися. Ївши, гріється, а робивши, мерзне (прислів’я); - Я почав був трохи нагріватись (Панас Мирний); Почала [Маруся] зігріватися. Вогке тепло скутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Червоноармійці зогрівалися не стільки пічкою, скільки власним тілом (Ю. Збанацький); І поки гостя обігрівалася біля вогню, Ганна насипала миску гарячого борщу (С. Чорнобривець); Розклали [заробітчани] в яру огнище. Огрівалися, співали (К. Гордієнко); Дощ промочив бідака до нитки, загрітися не було де (І. Франко); - Я пригрівалася в ліжку (О. Гуреїв); - Вони ж вовтузяться там біля дубка, то розігрілись (Г. Хоткевич); Ночі були холодні, осінні, на землі не заснеш. Вдень відігрівався (П. Дорошко); Довго Василина пеклася, лежачи на сонці (І. Нечуй-Левицький); Лежить [Іван] на печі вниз черевом - париться (Панас Мирний); Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Л. Смілянський); Смажиться Ася на сонці немилосердно (В. Бабляк); Шість годин дивиться на одне й те саме, шкварячись до того на червневому бесарабському сонці.. Тихович чує, що йому млосно (М. Коцюбинський).