БУ́РЯ (бурхливі події, що відбуваються в суспільстві), ГРОЗА́перев. мн., УРАГА́Н, ШКВАЛ, БУРЕВІ́Йпоет.; ЗАВІРЮ́ХАрозм., поет., ХУРТОВИ́НАрозм., поет. (події, що викликають глибокі суспільні потрясіння). В суспільстві їм [юним] жить, а не в стінах. Вони по своїх по країнах ще стрінуть і бурю, і шквал, - хай будуть тверді, як метал! (П. Тичина); Поклич, моя пісне, крізь років туман ті грози, ті бурі, ті хмари, коли політграмоти вчили селян кати шомполами й пожаром (В. Сосюра); Немов гіркий дим від далеких згарищ, полишених ураганом війни, дійшов сюди, під вікно будинку (Н. Рибак); Почуття моє знане солдатам, Що пройшли той страшний буревій (М. Гірник); Кипіла революційна завірюха (С. Васильченко); Ми думали собі: чи всі живі після такої несамовитої світової хуртовини [війни], що вогненним ураганом чотири роки поливала й скородила світ... (Т. Масенко).

БУ́РЯ (чого - надзвичайно сильний вияв чого-небудь), УРАГА́Нпідсил.,ШКВАЛпідсил., ШТОРМпідсил. розм., поет.До Старицького підбіг якийсь поліцейський "чин" і став на нього гримати, але буря оплесків не стихала (І. Драч); [Ольга:] Це була буря, шторм, ураган почуттів... Як жаль, що тепер нема таких (О. Корнійчук); Як завжди в таких випадках, механік вигадав собі діло і зник, ..і весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб товариш Красуля (О. Гончар).