ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИрозм., ШКАРУ́БНУТИрозм. (покриватися корою зверху); КАМ’ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). - Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). - Пор. гу́снути.

ШЕ́РХНУТИ (ставати шорстким), ШЕРША́ВІТИ, ШКАРУ́БНУТИ, ДЕБЕЛІ́ТИрозм.;ПРИШЕРХА́ТИ (трохи, з поверхні). Від спеки скручувалось прив’яле листя на деревах, шерхла земля (Л. Дмитерко); Шкарубне сорочка від солі (М. Стельмах); Ще можна ходити по снігу, бо вночі він пришерхає від гостренького морозцю (О. Копиленко).