-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | шкандиля́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | шкандиля́ймо |
2 особа | шкандиля́й | шкандиля́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | шкандиля́тиму | шкандиля́тимемо, шкандиля́тимем |
2 особа | шкандиля́тимеш | шкандиля́тимете |
3 особа | шкандиля́тиме | шкандиля́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | шкандиля́ю | шкандиля́ємо, шкандиля́єм |
2 особа | шкандиля́єш | шкандиля́єте |
3 особа | шкандиля́є | шкандиля́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
шкандиля́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | шкандиля́в | шкандиля́ли |
жін. р. | шкандиля́ла |
сер. р. | шкандиля́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
шкандиля́вши |
Словник синонімів
КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ [ВЛЯГА́ТИ] розм. (злегка). Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Він ще трохи кульгав, але ходив уже без милиць і навіть без ціпка (З. Тулуб); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці (Т. Шевченко); Напилась я в криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (І. Нечуй-Левицький); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний); Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (О. Кобилянська); Криваючи, він випряг коні, повів до воза (В. Стефаник); Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (І. Франко); - Катря? Їх же дві - молодша на ліву ногу накульгує, а старша на праву (Є. Гуцало); Агроном підвівся і теж пішов у ті двері, що й дівчата, злегка улягаючи на ліву ногу (І. Ле).