-1-
дієслово недоконаного виду
(кульгати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив шкандиля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шкандиля́ймо
2 особа шкандиля́й шкандиля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шкандиля́тиму шкандиля́тимемо, шкандиля́тимем
2 особа шкандиля́тимеш шкандиля́тимете
3 особа шкандиля́тиме шкандиля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шкандиля́ю шкандиля́ємо, шкандиля́єм
2 особа шкандиля́єш шкандиля́єте
3 особа шкандиля́є шкандиля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шкандиля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шкандиля́в шкандиля́ли
жін. р. шкандиля́ла
сер. р. шкандиля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шкандиля́вши

Словник синонімів

КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИрозм.;КУЛЯ́ТИдіал.,КРИВА́ТИдіал.,ШТИЛЬГУ́КАТИдіал.;НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ[ВЛЯГА́ТИ]розм. (злегка). Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Він ще трохи кульгав, але ходив уже без милиць і навіть без ціпка (З. Тулуб); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці (Т. Шевченко); Напилась я в криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (І. Нечуй-Левицький); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний); Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (О. Кобилянська); Криваючи, він випряг коні, повів до воза (В. Стефаник); Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (І. Франко); - Катря? Їх же дві - молодша на ліву ногу накульгує, а старша на праву (Є. Гуцало); Агроном підвівся і теж пішов у ті двері, що й дівчата, злегка улягаючи на ліву ногу (І. Ле).