шкандибнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив шкандибну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шкандибні́мо, шкандибні́м
2 особа шкандибни́ шкандибні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шкандибну́ шкандибнемо́, шкандибне́м
2 особа шкандибне́ш шкандибнете́
3 особа шкандибне́ шкандибну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. шкандибну́в шкандибну́ли
жін.р. шкандибну́ла
сер.р. шкандибну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шкандибну́вши