-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шкандиба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шкандиба́ймо
2 особа шкандиба́й шкандиба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шкандиба́тиму шкандиба́тимемо, шкандиба́тимем
2 особа шкандиба́тимеш шкандиба́тимете
3 особа шкандиба́тиме шкандиба́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шкандиба́ю шкандиба́ємо, шкандиба́єм
2 особа шкандиба́єш шкандиба́єте
3 особа шкандиба́є шкандиба́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шкандиба́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шкандиба́в шкандиба́ли
жін. р. шкандиба́ла
сер. р. шкандиба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шкандиба́вши

Словник синонімів

КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИрозм.;КУЛЯ́ТИдіал.,КРИВА́ТИдіал.,ШТИЛЬГУ́КАТИдіал.;НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ[ВЛЯГА́ТИ]розм. (злегка). Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Він ще трохи кульгав, але ходив уже без милиць і навіть без ціпка (З. Тулуб); А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці (Т. Шевченко); Напилась я в криниці води та насилу рачки вилізла з рову. Іду я по різі та шкутильгаю (І. Нечуй-Левицький); Коли це незабаром і стара шкандиляє (Панас Мирний); Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (О. Кобилянська); Криваючи, він випряг коні, повів до воза (В. Стефаник); Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (І. Франко); - Катря? Їх же дві - молодша на ліву ногу накульгує, а старша на праву (Є. Гуцало); Агроном підвівся і теж пішов у ті двері, що й дівчата, злегка улягаючи на ліву ногу (І. Ле).

Словник фразеологізмів

шкандиба́ти на го́лову, зневажл. Бути недоумковатим, дурнуватим. [Кнур:] Та він [Карпо], либонь, і на голову трохи шкандибає (Панас Мирний).