-1-
іменник чоловічого або середнього роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | шкандиба́йло | шкандиба́йла |
| родовий | шкандиба́йла | шкандиба́йл |
| давальний | шкандиба́йлові, шкандиба́йлу | шкандиба́йлам |
| знахідний | шкандиба́йла | шкандиба́йл |
| орудний | шкандиба́йлом | шкандиба́йлами |
| місцевий | на/у шкандиба́йлові, шкандиба́йлі | на/у шкандиба́йлах |
| кличний | шкандиба́йло | шкандиба́йла |
Словник синонімів
КРИВИ́Й ім. (людина, яка має пошкоджену ногу або ногу, коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВУ́ЛЯ зневажл., ШКАНДИ́БА розм., ШКАНДИБА́ЙЛО розм. - Не піду, я їм послав через кривого лепорт, що нам ніколи (Г. Квітка-Основ’яненко); - Парашутистів бачила? - спитав кульгавий (Ю. Яновський); Так вона.. зосталася кривенькою. Василь часто підіймав її на глузд, звучи "кривулею" (Панас Мирний); Сиділа, сиділа [дівчина] Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Л. Глібов).