шити 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ши́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ши́ймо
2 особа ший ши́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ши́тиму ши́тимемо, ши́тимем
2 особа ши́тимеш ши́тимете
3 особа ши́тиме ши́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ши́ю ши́ємо, ши́єм
2 особа ши́єш ши́єте
3 особа ши́є ши́ють
Активний дієприкметник
ши́ючий
Дієприслівник
ши́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шив ши́ли
жін. р. ши́ла
сер. р. ши́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ши́тий
Безособова форма
ши́то
Дієприслівник
ши́вши

Словник синонімів

ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). - Док.: ви́шити, ви́гаптувати, розши́ти, помере́жати, ви́мережати, помере́жити, ви́мережити, змере́жати, змере́жити. - Дочко моя, сядь у вишневому садочку та вишивай рушники! (І. Нечуй-Левицький); Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (М. Коцюбинський); Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує (Т. Шевченко); На березі блакитну хустку Шовками розшива дівча (Л. Первомайський); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день не два його я шовком шила (Леся Українка); А я свому миленькому сорочку мережу (коломийка); Мені треба сорочку вимережити (Ганна Барвінок); Ой засвіти, місяченьку, на межу, на межу, Най я свому миленькому сорочку змережу (пісня).
ШИ́ТИ (скріплювати, з’єднувати ниткою), СТІБА́ТИ[СТЬОБА́ТИ] розм.;СТРОЧИ́ТИ (на швацькій машині). Княжні своїй маленькій Сорочечки шила [княгиня]. І маленькі рукавчата Шовком вишивала (Т. Шевченко); Сіла [Оксана] край віконця і давай би то шити.. узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляда (Г. Квітка-Основ’яненко); Заклавши шитво під голку, стала [Олена] строчити (А. Головко).

Словник антонімів

ШИТИ ПОРОТИ
З’єднувати що-н. ниткою за допомогою голки. Руйнувати, розривати шви, розшивати.
Шиє ~  поре дочка, кравець, мати, машина, швець; взуття, одяг, сорочку, сукню, пальто, плащ, штани; голкою, руками; довго, кілька днів, кілька тижнів, коротко, швидко. Шити у кравця, у майстерні, у шевця ~  пороти вдома.
Шовком шити - виявляти лагідність, бути розважливим ~  Пороти гарячку - діяти необдумано, поспіхом.
Шиє, поре, ниткам горе. Перш ніж пороти - навчись шити. Ший, ший так, щоб пороти не треба було. "Шиєш, дівонько?" "Шию!" "Чи будеш же пороть?" "Зараз, тільки ниточки дошию!" (Народні прислів’я).

Словник фразеологізмів

бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Уявляв, як зустріне його Олена. Обмірковував свої слова: яка причина привела його до неї так пізно. Та все було якесь надумане, білими нитками шите (Ю. Хорунжий). бі́лими нитка́ми ши́то. Припустім. Але де ж психологічна підготовка? Нісенітниця. Глупота! Білими нитками шито (М. Хвильовий).

поши́ти в ду́рні кого, грубо. Поставити когось у незручне, комічне становище; обдурити когось. Став [Писар] її пильно прохати, щоб як би того пана Микиту зовсім у дурні пошити (Г. Квітка-Основ’яненко); — Тепер він буде мститися за те, що ви його пошили в дурні (Василь Шевчук). у ду́рні обу́ти. У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана (Т. Шевченко). в ду́рні ши́ти. Вчора йому на ковзанці... Левку, миленький... співала, а сьогодні вже в дурні шиє (М. Стельмах); // чим. Одурити за допомогою чого-небудь. — Ви мене вважатимете за простачка, якого можна пошити в дурні баєчкою (Василь Шевчук); // Продемонструвати свою перевагу, показати себе розумнішим від інших. Тарас приліг. Стомив його цей “дружній” диспут. Кожен себе вважає мудрим, прагне пошити в дурні іншого… (Василь Шевчук).

не ши́ти не поро́ти. Не мати життєвого досвіду. — Так слухай, небого, ви ще молоді та дурні, вам у голові ще треньки-бреньки. Бо ви ще не шили не пороли .. А я вже з усякої печі хліба пробував!.. (І. Чендей).