широкополий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний широкопо́лий широкопо́ла широкопо́ле широкопо́лі
родовий широкопо́лого широкопо́лої широкопо́лого широкопо́лих
давальний широкопо́лому широкопо́лій широкопо́лому широкопо́лим
знахідний широкопо́лий широкопо́лу широкопо́ле широкопо́лі
орудний широкопо́лим широкопо́лою широкопо́лим широкопо́лими
місцевий на/у широкопо́лому, широкопо́лім на/у широкопо́лій на/у широкопо́лому, широкопо́лім на/у широкопо́лих

Словник синонімів

ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ШИРОЧЕ́ННИЙпідсил.,ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙпоет.,ПРЕВЕЛИ́КИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно,.. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ - немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її [долини] упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах,.. вона занепала (Панас Мирний). - Пор. 1. безме́жний.
КРИСА́ТИЙ[КРИСА́СТИЙ] (про капелюх, бриль тощо - який має широкі криси), КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙ, ШИРО́КИЙ. Усе це були.. статечні ґазди в крисатих капелюхах (О. Гончар); Порозсідалися.. чоловіки у білих сорочках, у картузах святкових.. (Ще парубкували в них: крисасті) (А. Головко); Закутаний в кирею, у крислатому капелюсі, насунутому на чоло, Іван очима дресирувальника вдивляється у багаття (П. Колесник); - Дозвольте води напитися, - пробурмотів я, ставлячи цебро на цямрину і скидаючи свого широкополого солом’яного бриля (Л. Первомайський); На тім боці Білої косить парубок. На голові широкий жовтий бриль кидає округлу тінь на смагляве, загоріле обличчя (Г. Хоткевич).