БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙрідше,ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙзаст., ірон.,ШИРОКОМО́ВНИЙрідше,ВЕЛИКОМО́ВНИЙрідше.Він ніколи не був багатомовним з своєю жінкою і все життя відбивався упертим мовчанням від її їдкої лайки (О. Копиленко); Ми знали, що повинен і чого не повинен знати велемовний лікар (І. Кулик); Він гнівно спиняв надмірно велеречивих промовців (Н. Рибак). - Пор. балаку́чий.

БАГАТОСЛІ́ВНИЙ (про розповідь і т. ін. - який містить у собі багато зайвого), ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ШИРОКОМО́ВНИЙрідше,ПРОСТОРІ́КУВАТИЙрозм.Розмова не в’язалася, одначе теплою була і багатослівною (Д. Міщенко); Але ніщо - ні гордих маршів звуки, Ні велемовних тостів перегуки - Не скаже так про наших днів діла, Як прості й чесні роботящі руки (В. Бичко); В її просторікуватому оповіданні наче відгомін ішов із далеких.. часів (Ганна Барвінок). - Пор. 1. пишномо́вний.

КРАСНОМО́ВНИЙ (про людину - здатний гарно, майстерно говорити; про мовлення - який характеризується майстерністю), РЕЧИ́СТИЙрозм.,ПРОРЕЧИ́СТИЙзаст.,ВИМО́ВНИЙдіал., ШИРОКОМО́ВНИЙрідко; СОЛОДКОМО́ВНИЙрозм. (який милує слух своїми словами); ПИШНОМО́ВНИЙ, ВИСОКОМО́ВНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙзаст. (який добирає надмірно вишукані слова). Він ставав красномовним тільки в жіночому товаристві, з чоловіками було нецікаво (П. Загребельний); - Вила - невелике досягнення нашої РТС, - кинув Ярослав з-за гурта дівчат. - Хто це там речистий такий? - спідлоба націлився в його бік Чавун (І. Волошин); А був він на язик проречистий, вимовний (І. Франко); Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних (П. Куліш); Солодкомовні зверни до владики суворого речі (М. Зеров); Людмила пишномовна. Замість того, щоб сказати одне слово "ледар", вона розказує про Данила: - Це пасивний індивідум, для якого активні поривання... (з журналу).