широкогалузий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний широкогалу́зий широкогалу́за широкогалу́зе широкогалу́зі
родовий широкогалу́зого широкогалу́зої широкогалу́зого широкогалу́зих
давальний широкогалу́зому широкогалу́зій широкогалу́зому широкогалу́зим
знахідний широкогалу́зий широкогалу́зу широкогалу́зе широкогалу́зі
орудний широкогалу́зим широкогалу́зою широкогалу́зим широкогалу́зими
місцевий на/у широкогалу́зому, широкогалу́зім на/у широкогалу́зій на/у широкогалу́зому, широкогалу́зім на/у широкогалу́зих

Словник синонімів

ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙрідше;КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ, РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, РОЗХИ́ЛИСТИЙ, РОЗЛА́ПИСТИЙрозм.,КОНАРИ́СТИЙдіал.,ОПО́ЛИСТИЙдіал.,ТИРХА́ТИЙдіал. (з розгалуженим гіллям); КОРЧА́СТИЙ (з дуже розвиненими, густими гілками); РОЗСОХА́ТИЙ, РОЗСО́ХУВАТИЙ (з розсохами); КРО́НИСТИЙ (з густою кроною). Ондечки серед одного города вгніздилася прездорова стара, широка та гілляста дика груша (І. Нечуй-Левицький); То працюють правнуки й онуки тих дідів, хто на пісках садив Сосни ці дзвенючі та гілчасті (П. Дорошко); Іду я тепер під розгілчастим нависом вишень (І. Вирган); Під столітнім вітластим каштаном стояла низенька глиняна комірка (С. Голованівський); Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих (М. Рильський); Широковіті, вкриті зеленню дерева оточували альтанку півколом (Н. Рибак); У холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килима густої трави утаборився Яким із своїм добром (Панас Мирний); Під розлогим дубом зроблені столи й лави (І. Багмут); Дерево в садках старе, товсте;.. розложисті яблуні - густі, як руно (І. Нечуй-Левицький); Увійшов він у садок, у гущавину гіллястих груш, розкидистих яблунь, широколистої вишнини (Панас Мирний); Круглі, зелені широкі верхів’я вкривали ліс зверху, ніби зеленими шатами (І. Нечуй-Левицький); Внизу, в затишку серед високих яворів та присадкуватих крижастих яблунь, виглядає своїми будівлями Шевченківка (Є. Кротевич); Буяла молода деревина, в долині - широкогалуза, а вгорі - струнка (О. Кобилянська); За містком, обабіч якого стояли старі розхилисті верби, Сагайдак звернув у пшениці (М. Стельмах); Швидко промайнули рівні, обсаджені розлапистими, ніби палаючими липами, тихі вулички (В. Собко); Ніхто не затямив, коли її [липу] засаджено і коли вона розрослася така здорова та конариста (І. Франко); Колись тут груша ополиста росла, та всохла (О. Копиленко); Із заростів корчастої ліщини Там і донині зрубом порохнявим Біліє вдень і світиться вночі.. криниця (І. Вирган); Він [дуб] гілками розсохатими Сперечатиметься з бурями (П. Дорошко). - Пор. 1. бу́йний.