ПРО́СТІР (вільна, велика частина земної, водної поверхні або повітря), ПРО́СТОРІНЬ, ШИРОЧІ́НЬ, ШИРИНА́рідше,РО́ЗМАХ, РОЗЛО́ГИ, О́БШИР, ШИРрідше, РО́ЗШИРрідше, ДОЗВІ́ЛЛЯрозм.,ПРОСТО́РИЩЕрозм., ПРИВІ́ЛЛЯ[ПРИЗВІ́ЛЛЯ]перев. поет., ПРОСТО́РАдіал.Розгорнулись розкидані в безладді на широкому просторі горби, пригорки, сугорби, розлогі переярки (І. Нечуй-Левицький); "Хелло!" - десь далеко на безмовній лінії свистав шугастий вітер.., кілька секунд необжитий, незалюднений простір над північною півкулею давав їй знати про себе (О. Забужко); - Дивлюсь оце, пане, на небо, .. і мені страшно стає від тої безмежної просторіні (Вал. Шевчук); Машина мчить краєм степу, звідки на всю широчінь видно морську затоку і скелю крейсера, що видніє в сліпучій далечі (О. Гончар); Він сам не пам’ятає, коли і як та чудова краса очарувала його своєю безмірною глибиною, безкраєю шириною (Панас Мирний); Після карпатських пейзажів, де стиснуті шапки гір зменшують віддаль неба од землі, вражає і розмах засніженої рівнини, і голуба височінь (М. Стельмах); Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти? ..А ці розлоги, що розкинулись ген-ген за горами та долинами, скільки оком захопиш! ..Адже то панське!.. (М. Коцюбинський); Дороги відкривали нам нові й нові обшири землі (А. Хорунжий); Солону шир морів в жадобі й марнім сні Три роки пінив він і напинав вітрила (переклад М. Зерова); Я довго так її шукав На розширі полів (А. Малишко); Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй, - Може, там його вітром розмає (Леся Українка); Ми піднялися вгору ще - і світлою долиною відкрилося просторище (О. Упеник); Привілля озерних незайманих вод, І хащі лісів у осіннім полоні... (І. Нехода); За річкою - широка простора зелених плавнів, засипана вся південним промінням (М. Коцюбинський). - Пор. безме́жжя.