шиплячий 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: шипіти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шипля́чий шипля́ча шипля́че шипля́чі
родовий шипля́чого шипля́чої шипля́чого шипля́чих
давальний шипля́чому шипля́чій шипля́чому шипля́чим
знахідний шипля́чий, шипля́чого шипля́чу шипля́че шипля́чі, шипля́чих
орудний шипля́чим шипля́чою шипля́чим шипля́чими
місцевий на/у шипля́чому, шипля́чім на/у шипля́чій на/у шипля́чому, шипля́чім на/у шипля́чих
-2-
прикметник
(який має властивість шипіння)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шипля́чий шипля́ча шипля́че шипля́чі
родовий шипля́чого шипля́чої шипля́чого шипля́чих
давальний шипля́чому шипля́чій шипля́чому шипля́чим
знахідний шипля́чий, шипля́чого шипля́чу шипля́че шипля́чі, шипля́чих
орудний шипля́чим шипля́чою шипля́чим шипля́чими
місцевий на/у шипля́чому, шипля́чім на/у шипля́чій на/у шипля́чому, шипля́чім на/у шипля́чих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний шипля́чий шипля́ча шипля́че шипля́чі
родовий шипля́чого шипля́чої шипля́чого шипля́чих
давальний шипля́чому шипля́чій шипля́чому шипля́чим
знахідний шипля́чий, шипля́чого шипля́чу шипля́че шипля́чі, шипля́чих
орудний шипля́чим шипля́чою шипля́чим шипля́чими
місцевий на/у шипля́чому, шипля́чім на/у шипля́чій на/у шипля́чому, шипля́чім на/у шипля́чих