шинкарювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | шинкарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шинкарю́ймо | |
| 2 особа | шинкарю́й | шинкарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шинкарюва́тиму | шинкарюва́тимемо, шинкарюва́тимем |
| 2 особа | шинкарюва́тимеш | шинкарюва́тимете |
| 3 особа | шинкарюва́тиме | шинкарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шинкарю́ю | шинкарю́ємо, шинкарю́єм |
| 2 особа | шинкарю́єш | шинкарю́єте |
| 3 особа | шинкарю́є | шинкарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| шинкарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | шинкарюва́в | шинкарюва́ли |
| жін. р. | шинкарюва́ла | |
| сер. р. | шинкарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шинкарюва́вши | ||