шинкарювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив шинкарюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шинкарю́ймо
2 особа шинкарю́й шинкарю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шинкарюва́тиму шинкарюва́тимемо, шинкарюва́тимем
2 особа шинкарюва́тимеш шинкарюва́тимете
3 особа шинкарюва́тиме шинкарюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шинкарю́ю шинкарю́ємо, шинкарю́єм
2 особа шинкарю́єш шинкарю́єте
3 особа шинкарю́є шинкарю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шинкарю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шинкарюва́в шинкарюва́ли
жін. р. шинкарюва́ла
сер. р. шинкарюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шинкарюва́вши