-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шинка́р шинкарі́
родовий шинкаря́ шинкарі́в
давальний шинкаре́ві, шинкарю́ шинкаря́м
знахідний шинкаря́ шинкарі́в
орудний шинкаре́м шинкаря́ми
місцевий на/у шинкаре́ві, шинкарю́, шинкарі́ на/у шинкаря́х
кличний шинка́рю шинкарі́

Словник синонімів

ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р[КОРШМА́Р], ОРАНДА́Р[ОРЕНДА́Р]заст.,ЦІЛУВА́ЛЬНИКзаст.,МОНОПО́ЛЬНИКзаст.Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський); Коли корчмар, завозившися коло стола Срібнарчуків, не так борзо підбіг, Марусяк рвонув його за бороду (Г. Хоткевич); Наїхали пани Та ще орандарі Воли й вози забирать... (пісня); Місцевий орендар набив повну комору заставами (Н. Кобринська); Кине [дяк гроші] на стіл перед запливлим салом цілувальником (Н. Рибак); [Вареник:] Хто б вас пожалів, якби не я, хто б зарятував при нужді! Піди до монопольщика - чи зарятує? (М. Кропивницький).