ШИ́НКА (копчене просолене м’ясо, перев. свиняче), ВУ́ДЖЕНИЦЯдіал.;О́КІСТ, О́КОРОКрозм. (приготовлене таким способом свиняче стегно). На засмалених деках височіли два окороки, під стелею звисала рожева шинка й домашні ковбаси (В. Кучер); Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину і вудженицю (І. Микитенко); Економісти хвацько орудують біля запеченого окоста (М. Стельмах).