-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Ши́ло Ши́ли
родовий Ши́ла Ши́лів
давальний Ши́лові, Ши́лу Ши́лам
знахідний Ши́ла Ши́лів
орудний Ши́лом Ши́лами
місцевий при Ши́лові, Ши́лі при Ши́лах
кличний Ши́лу, Ши́ло Ши́ли
відмінок однина множина
називний ши́ло ши́ла
родовий ши́ла шил
давальний ши́лу ши́лам
знахідний ши́ло ши́ла
орудний ши́лом ши́лами
місцевий на/у ши́лі на/у ши́лах
кличний ши́ло* ши́ла*

Словник синонімів

ШИ́ЛО (інструмент); ШВА́ЙКА (товсте шило). У руці проворне шило, Дратва пасмом у зубах, І щетина скаче вміло По наколених дірках (М. Стельмах); Чоботи шити, швайкою водити, дратву смолити - чи є хто такий, що зумів би це ліпше зробити? (Є. Гуцало).

Словник фразеологізмів

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

[що і] ши́лом не пове́рнеш. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Там людей біля клубу, що й шилом не повернеш (З газети).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[що і] ши́лом не пове́рнеш. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Там людей біля клубу, що й шилом не повернеш (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) на ши́лі, зі сл. крути́тися. Дуже швидко. Крутиться як на шилі. І штовхається (О. Вишня).

як (мов, ні́би і т. ін.) ши́лом ю́шки вхопи́ти. Дуже мало. — Та піді мною аж жижки затремтіли, коли я побачив, як всі читають цей Маніфест про війну, а радості мов шилом юшки вхопили (Переклад С. Масляка).

-2-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Ши́ло Ши́ли
родовий Ши́ла Ши́лів
давальний Ши́лові, Ши́лу Ши́лам
знахідний Ши́ла Ши́лів
орудний Ши́лом Ши́лами
місцевий при Ши́лові, Ши́лі при Ши́лах
кличний Ши́лу, Ши́ло Ши́ли
відмінок однина множина
називний ши́ло ши́ла
родовий ши́ла шил
давальний ши́лу ши́лам
знахідний ши́ло ши́ла
орудний ши́лом ши́лами
місцевий на/у ши́лі на/у ши́лах
кличний ши́ло* ши́ла*

Словник синонімів

ШИ́ЛО (інструмент); ШВА́ЙКА (товсте шило). У руці проворне шило, Дратва пасмом у зубах, І щетина скаче вміло По наколених дірках (М. Стельмах); Чоботи шити, швайкою водити, дратву смолити - чи є хто такий, що зумів би це ліпше зробити? (Є. Гуцало).

Словник фразеологізмів

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи? Це все одно, що міняти шило на швайку (О. Гуреїв); — Не на те втекли ми від пана Бжеського, щоб шило на швайку міняти. Проживемо й без панів (З. Тулуб); І платять пани непогано, і годують терпимо. Нічого міняти шило на мило (М. Слабошпицький); Обиратимуть комітет.. треба буде дивитись обома. Щоб не поміняли шило на швайку (А. Головко); Проміняв шило на мило (М. Номис); Проміняв шило на мотовило (Укр.. присл..); [Марфуша:] Довідаюсь, чи правда ж тому, що вона покохала якогось простого парубка? Ну, якщо тому правда, то.. виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

[що і] ши́лом не пове́рнеш. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Там людей біля клубу, що й шилом не повернеш (З газети).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[і] го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в Покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник).

2. Дуже тісно. Перші пропустили було його, так що він забрався було аж на рундук, зате далі — і пальцем нікуди було ткнути (Панас Мирний).

[що і] ши́лом не пове́рнеш. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. — Там людей біля клубу, що й шилом не повернеш (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) на ши́лі, зі сл. крути́тися. Дуже швидко. Крутиться як на шилі. І штовхається (О. Вишня).

як (мов, ні́би і т. ін.) ши́лом ю́шки вхопи́ти. Дуже мало. — Та піді мною аж жижки затремтіли, коли я побачив, як всі читають цей Маніфест про війну, а радості мов шилом юшки вхопили (Переклад С. Масляка).