шикуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | шикува́тися, шикува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шику́ймося, шику́ймось | |
| 2 особа | шику́йся, шику́йсь | шику́йтеся, шику́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шикува́тимуся, шикува́тимусь | шикува́тимемося, шикува́тимемось, шикува́тимемся |
| 2 особа | шикува́тимешся | шикува́тиметеся, шикува́тиметесь |
| 3 особа | шикува́тиметься | шикува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шику́юся, шику́юсь | шику́ємося, шику́ємось, шику́ємся |
| 2 особа | шику́єшся | шику́єтеся, шику́єтесь |
| 3 особа | шику́ється | шику́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| шику́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | шикува́вся, шикува́всь | шикува́лися, шикува́лись |
| жін. р. | шикува́лася, шикува́лась | |
| сер. р. | шикува́лося, шикува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шикува́вшись | ||