-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ши́бениця ши́бениці
родовий ши́бениці ши́бениць
давальний ши́бениці ши́беницям
знахідний ши́беницю ши́бениці
орудний ши́беницею ши́беницями
місцевий на/у ши́бениці на/у ши́беницях
кличний ши́бенице* ши́бениці*

Словник фразеологізмів

кінча́ти / кінчи́ти [життя́] на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).

кінча́ти / кінчи́ти [життя́] на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).

кінча́ти / кінчи́ти [життя́] на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).

кінча́ти / кінчи́ти [життя́] на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).

спрова́дити до пе́кла (на ши́беницю). Заподіяти кому-небудь смерть. Ой коби [якби] я була знала, яка моя свекра [свекруха], Я би її спровадила відтепер до пекла (Коломийки); Хвалився [становий], що кожному п’ятому “шкуру спустить”, що кожного десятого “на шибеницю спровадить” (А. Головко).