-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шерсть  
родовий ше́рсті  
давальний ше́рсті  
знахідний шерсть  
орудний ше́рстю  
місцевий на/у ше́рсті  
кличний ше́рсте*  

Словник синонімів

ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНАрозм.,ШЕ́РСТЬрозм.,ВОЛОСІ́ННЯрозм.; РОСЛИ́ННІСТЬрозм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НАрозм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи.. виглядало сиве кудлате волосся, неначе дід напхав за пазуху куделю вовни (І. Нечуй-Левицький); Максимов схопився і замахав зарослими жовтою вовною ручищами (О. Донченко); Здавалося, що п’яний&́9; нарочито так затягає розмову,.. старанно прикриваючи пеленою сорочки чорне від наманганського пороху та поту, заросле густою шерстю, тіло (І. Ле); Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (С. Чорнобривець); Вони були обидва майже однакового віку, на щоках кущилась, мабуть, перша рослинність (П. Панч).
ПІДШЕ́РСТЯ (у більшості ссавців - коротка м’яка шерсть, що росте під довшою й цупкішою), ПУХ, ПІДШЕ́РСТОКрозм.Хутро його [чорного тхора] характерне блискучим чорно-бурим кольором остьового волосся з добре помітним жовто-палевим ніжним підшерстям (з журналу); Вечір стояв стрункий, прозорий і легкий, мов трусиковий пух (М. Хвильовий); Сіраш чистив коня шкребницею, вибивав її об щітку, і за вітром летіла пилюка й кінський рудий підшерсток (О. Сизоненко). - Пор. 1. шерсть.
ШЕРСТЬ (волосяний покрив тварин), ШУ́БАрозм.;ВО́ВНА, РУ́НО, ВРУ́НОдіал.,ВО́ВНИЦЯдіал. (перев. у овець, кіз); ХУ́ТРО (волосяний покрив перев. у хижаків, гризунів); ПУХ (ніжний, м’який - у деяких тварин). Вовк стояв, широко розставивши лапи, сіра шерсть на спині ледь-ледь здригалась (Є. Гуцало); Сірко вчепився зубами до шуби і немилосердно вихав на всі боки нещасного ведмедя (І. Нечуй-Левицький); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнастою вовною на колінах і грудях (З. Тулуб); Чорні коси одхилились до плечей і гойдались, як густе руно, на повітрі (І. Нечуй-Левицький); М’які, суцільні вруна одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (О. Гончар); З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже м’яке, легеньке і тепле (М. Трублаїні); Високоякісні шкурки одержують тільки від повноволосих кролів, з густим пухом (з журналу). - Пор. підше́рстя.
ШЕРСТЬ (волокно і пряжа з такого покриву), ВО́ВНА, ПІДПА́Ртекст. (з овечих шкур, оброблених на шкіру). З бобрової шерсті виробляли високоякісні легкі касторові капелюхи (з журналу); Тонка, довга, шовковиста - біла вовна асканійських овець йде на виготовлення найцінніших тканин (І. Волошин).

Словник фразеологізмів

гла́дити за ше́рстю кого і без додатка. Не суперечити, догоджати кому-небудь, поблажливо ставитися до когось. — Утремо ми запорожцям носа, як колись візьме наша, а тепер поки що треба гладити за шерстю (П. Куліш).

гла́дити (стри́гти) про́ти ше́рсті кого і без додатка. Не погоджуватися з ким-небудь, перечити комусь. Це все він стриже проти шерсті (Укр.. присл..).

ні шку́ри ні ше́рсті. Зовсім нічого. — Обібрали діти Мотрю. Не оставили ні шкури ні шерсті (Сл. В. Ужченка).

гла́дити (стри́гти) про́ти ше́рсті кого і без додатка. Не погоджуватися з ким-небудь, перечити комусь. Це все він стриже проти шерсті (Укр.. присл..).

хоч про́ти ше́рсті гладь [не вку́сить]. Дуже лагідний, податливий, спокійний. [Микита:] Розумний парубок [Семен]! .. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь, не вкусе [не вкусить]! (М. Кропивницький).

хоч про́ти ше́рсті гладь [не вку́сить]. Дуже лагідний, податливий, спокійний. [Микита:] Розумний парубок [Семен]! .. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь, не вкусе [не вкусить]! (М. Кропивницький).