-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шепта́тися, шепта́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шепчі́мося, шепчі́мось, шепчі́мся
2 особа шепчи́ся, шепчи́сь шепчі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шепта́тимуся, шепта́тимусь шепта́тимемося, шепта́тимемось, шепта́тимемся
2 особа шепта́тимешся шепта́тиметеся, шепта́тиметесь
3 особа шепта́тиметься шепта́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шепчу́ся, шепчу́сь ше́пчемося, ше́пчемось, ше́пчемся
2 особа ше́пчешся ше́пчетеся, ше́пчетесь
3 особа ше́пчеться ше́пчуться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ше́пчучись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шепта́вся, шепта́всь шепта́лися, шепта́лись
жін. р. шепта́лася, шепта́лась
сер. р. шепта́лося, шепта́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шепта́вшись

Словник синонімів

ШЕПТА́ТИСЯ (розмовляти між собою дуже тихо), ШЕПОТА́ТИСЯ[ШЕПОТІ́ТИСЯ], ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, ШУШУ́КАТИрозм.,ШУШУ́КАТИСЯрозм.,ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯрозм.;ШЕПТА́ТИ, ШЕПОТА́ТИ[ШЕПОТІ́ТИ] (перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.). Її вистерігали, підглядали; шептались при ній (М. Коцюбинський); Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Марко Вовчок); Урядовці шепотілись, що тепер їм моторошно їздити по селах (О. Досвітній); Ніхто вже не перешіптувався по кутках, поснуло товариство (О. Гончар); Гудзій за столом президії про щось шушукався з Кузіним (А. Головко); Одні другим шептали, що сліпу Естерку.. ведуть (М. Коцюбинський); Вони йдуть аж у найгустішу кукурудзу далеко й там шепочуть удвійку (П. Козланюк); Єреміїні військові .. почали збиратись вночі докупи і про щось шепотіти поміж собою (І. Нечуй-Левицький).