-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шепоту́н шепотуни́
родовий шепотуна́ шепотуні́в
давальний шепотуно́ві, шепотуну́ шепотуна́м
знахідний шепотуна́ шепотуні́в
орудний шепотуно́м шепотуна́ми
місцевий на/у шепотуно́ві, шепотуні́ на/у шепотуна́х
кличний шепоту́не шепотуни́

Словник синонімів

ПЛІТКА́Р (той, хто поширює чутки, плітки), ПЛЕТУ́Нрозм.;ШЕПТУ́Нрозм.,ШЕПОТУ́Нрозм.,ШЕПТІ́Йрозм. (той, хто робить це потай). - Ви збираєте плітки.. - Це я - пліткар!? Ну, знаєте, - і заходився погрожувати (І. Цюпа); Наплюй, що скажуть плетуни, я хочу, щоб ти виріс, щоб розгорнувся твій талант (П. Дорошко); У селі не слухають різних шептунів (П. Кочура).