-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив шепотну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шепотні́мо, шепотні́м
2 особа шепотни́ шепотні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шепотну́ шепотнемо́, шепотне́м
2 особа шепотне́ш шепотнете́
3 особа шепотне́ шепотну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. шепотну́в шепотну́ли
жін.р. шепотну́ла
сер.р. шепотну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шепотну́вши

Словник синонімів

ШЕПТА́ТИ (говорити, вимовляти щось дуже тихо), НАШІ́ПТУВАТИ, ШЕПОТА́ТИ[ШЕПОТІ́ТИ], ПРИШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИрозм., ШАМОТІ́ТИрозм.,ШАВКОТІ́ТИрозм.,ШЕЛЕСТІ́ТИрозм.,ПЕРЕШІ́ПТУВАТИдіал. - Док.: шепну́ти, прошепта́ти, нашепта́ти, шепотну́ти, прошепота́ти[прошепоті́ти], ви́шептати, прошамоті́ти, шеле́снути, прошелесті́ти. То всі кричать, то шепчуть тихо (І. Котляревський); Він мені почав нашіптувати, що ніби пролазив учора на самий берег Дніпра (Л. Смілянський); Розгладжує мати папірець рукою, а сама дивиться на свічечку і щось шепоче (І. Багряний); Баби перелякались на смерть і тільки хрестились та нишком шепотіли молитву (І. Нечуй-Левицький); Семениха щиро зітхала й пришіптувала: - Гріхи, гріхи! (Лесь Мартович); - Що це? - ледь вишіптує Юрко з перестраху (П. Козланюк); Мати намагалася звестися на лікоть. Вона опиралася на лаву і щось шамотіла (П. Панч); - Сідай, Іване. Сідайте, дочки, - ледве шелестіли старі Демидові вуста (О. Довженко); Перешіптувала [ворожка] якісь незрозумілі слова (О. Кобилянська).