шепотатися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шепота́тися, шепота́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шепочі́мося, шепочі́мось, шепочі́мся
2 особа шепочи́ся, шепочи́сь шепочі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шепота́тимуся, шепота́тимусь шепота́тимемося, шепота́тимемось, шепота́тимемся
2 особа шепота́тимешся шепота́тиметеся, шепота́тиметесь
3 особа шепота́тиметься шепота́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шепочу́ся, шепочу́сь шепо́чемося, шепо́чемось, шепо́чемся
2 особа шепо́чешся шепо́четеся, шепо́четесь
3 особа шепо́четься шепо́чуться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шепо́чучись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шепота́вся, шепота́всь шепота́лися, шепота́лись
жін. р. шепота́лася, шепота́лась
сер. р. шепота́лося, шепота́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шепота́вшись

Словник синонімів

ШЕПТА́ТИСЯ (розмовляти між собою дуже тихо), ШЕПОТА́ТИСЯ[ШЕПОТІ́ТИСЯ], ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, ШУШУ́КАТИрозм.,ШУШУ́КАТИСЯрозм.,ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯрозм.;ШЕПТА́ТИ, ШЕПОТА́ТИ[ШЕПОТІ́ТИ] (перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.). Її вистерігали, підглядали; шептались при ній (М. Коцюбинський); Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Марко Вовчок); Урядовці шепотілись, що тепер їм моторошно їздити по селах (О. Досвітній); Ніхто вже не перешіптувався по кутках, поснуло товариство (О. Гончар); Гудзій за столом президії про щось шушукався з Кузіним (А. Головко); Одні другим шептали, що сліпу Естерку.. ведуть (М. Коцюбинський); Вони йдуть аж у найгустішу кукурудзу далеко й там шепочуть удвійку (П. Козланюк); Єреміїні військові .. почали збиратись вночі докупи і про щось шепотіти поміж собою (І. Нечуй-Левицький).