-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив шепота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   шепочі́мо, шепочі́м
2 особа шепочи́ шепочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа шепота́тиму шепота́тимемо, шепота́тимем
2 особа шепота́тимеш шепота́тимете
3 особа шепота́тиме шепота́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа шепочу́ шепо́чемо, шепо́чем
2 особа шепо́чеш шепо́чете
3 особа шепо́че шепо́чуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
шепо́чучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. шепота́в шепота́ли
жін. р. шепота́ла
сер. р. шепота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
шепота́вши

Словник синонімів

ШЕПТА́ТИ (говорити, вимовляти щось дуже тихо), НАШІ́ПТУВАТИ, ШЕПОТА́ТИ[ШЕПОТІ́ТИ], ПРИШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИрозм., ШАМОТІ́ТИрозм.,ШАВКОТІ́ТИрозм.,ШЕЛЕСТІ́ТИрозм.,ПЕРЕШІ́ПТУВАТИдіал. - Док.: шепну́ти, прошепта́ти, нашепта́ти, шепотну́ти, прошепота́ти[прошепоті́ти], ви́шептати, прошамоті́ти, шеле́снути, прошелесті́ти. То всі кричать, то шепчуть тихо (І. Котляревський); Він мені почав нашіптувати, що ніби пролазив учора на самий берег Дніпра (Л. Смілянський); Розгладжує мати папірець рукою, а сама дивиться на свічечку і щось шепоче (І. Багряний); Баби перелякались на смерть і тільки хрестились та нишком шепотіли молитву (І. Нечуй-Левицький); Семениха щиро зітхала й пришіптувала: - Гріхи, гріхи! (Лесь Мартович); - Що це? - ледь вишіптує Юрко з перестраху (П. Козланюк); Мати намагалася звестися на лікоть. Вона опиралася на лаву і щось шамотіла (П. Панч); - Сідай, Іване. Сідайте, дочки, - ледве шелестіли старі Демидові вуста (О. Довженко); Перешіптувала [ворожка] якісь незрозумілі слова (О. Кобилянська).
ШЕПТА́ТИСЯ (розмовляти між собою дуже тихо), ШЕПОТА́ТИСЯ[ШЕПОТІ́ТИСЯ], ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, ШУШУ́КАТИрозм.,ШУШУ́КАТИСЯрозм.,ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯрозм.;ШЕПТА́ТИ, ШЕПОТА́ТИ[ШЕПОТІ́ТИ] (перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.). Її вистерігали, підглядали; шептались при ній (М. Коцюбинський); Молодиці шепоталися довгенько собі, а там і поснули (Марко Вовчок); Урядовці шепотілись, що тепер їм моторошно їздити по селах (О. Досвітній); Ніхто вже не перешіптувався по кутках, поснуло товариство (О. Гончар); Гудзій за столом президії про щось шушукався з Кузіним (А. Головко); Одні другим шептали, що сліпу Естерку.. ведуть (М. Коцюбинський); Вони йдуть аж у найгустішу кукурудзу далеко й там шепочуть удвійку (П. Козланюк); Єреміїні військові .. почали збиратись вночі докупи і про щось шепотіти поміж собою (І. Нечуй-Левицький).