-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | шепеля́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шепеля́ймо |
| 2 особа | шепеля́й | шепеля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепеля́тиму | шепеля́тимемо, шепеля́тимем |
| 2 особа | шепеля́тимеш | шепеля́тимете |
| 3 особа | шепеля́тиме | шепеля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепеля́ю | шепеля́ємо, шепеля́єм |
| 2 особа | шепеля́єш | шепеля́єте |
| 3 особа | шепеля́є | шепеля́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| шепеля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шепеля́в | шепеля́ли |
| жін. р. | шепеля́ла |
| сер. р. | шепеля́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| шепеля́вши |
Словник синонімів
ШЕПЕЛЯ́ВИТИ (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ШЕПЕЛЯ́ТИ розм., ША́МКАТИ розм., ШАМКОТІ́ТИ розм., ША́ВКАТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕКЕРЯ́ВИТИ діал., ШЕКЕРЯ́ТИ діал. - Док.: прошепеля́вити, прошепеля́ти, проша́мкати, прошамкоті́ти, проша́вкати, прошавкоті́ти, прошекеря́вити, прошекеря́ти. Слободянюкові недавно вирвали передні верхні зуби,.. капітан шепелявив (Л. Первомайський); Копронідос.. в розмові примішував великоруські слова й шепелявив, як шепеляють греки, що родились і зросли в Росії (І. Нечуй-Левицький); Гострить смерть об камінь косу.. Шамкає глухо: - Збирайся... Пора... (Л. Костенко); Губи спочатку лише тремтіли, потім почали щось нероздільне шамкотіти (І. Ле); Батюшка ще довго говорив на цю тему, шавкаючи беззубим ротом (Б. Грінченко); Посмоктуючи цигарку, шекерявив якусь побрехеньку Полікарп Сергієнко (М. Стельмах).