-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ше́льма ше́льми
родовий ше́льми шельм
давальний ше́льмі ше́льмам
знахідний ше́льму шельм
орудний ше́льмою ше́льмами
місцевий на/у ше́льмі на/у ше́льмах
кличний ше́льмо ше́льми

Словник синонімів

ПРОЙДИ́СВІТрозм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДАрозм., ПРОНО́ЗАрозм.,ПРОНИ́РА розм.,ПРОЛА́ЗАрозм.,ШЕ́ЛЬМАрозм., В’ЮНрозм.,ЛОВКА́Чрозм.,ПРОЙДО́ХАрозм.,ЗУХфам.,ЕКВІЛІБРИ́СТірон.,ХЛЮСТзневажл.,ПРОЯ́ВАзневажл., лайл.,КАНА́ЛІЯлайл.,БЕ́СТІЯлайл., перев. із сл. хитра, продувна, СУЦІ́ГАлайл.Пече мене пройдисвіта обман, Який проліз у наші вірні лави, Який не знав ні труднощів, ні ран, Але завжди крутився біля слави (М. Нагнибіда); Гукаючи "вези!", Коня історії сідлали ті артисти, Що їх по-справжньому зовуть - авантюристи (М. Рильський); - Пан Яскульський - і пройда, і зух, - вилазив по Бахчисараю та Цареграду, закупив башів у султана та й приволік сюди татарву (М. Старицький); Тепер усі троє дивились на мене як на пронозу, що й у мишачу дірку пролізе (Є. Гуцало); - То що воно, де та як? - допитувався пронира - власник заїзду. - Ви були в Гоголеві?А по чому там, не чули, жито? (Ю. Збанацький); То дарма, що він за свої кревні купив коні. Знайдуть їх якісь пролази у нього, і не оберешся лиха та поговорів (М. Стельмах); - А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В’юн Федір! (Панас Мирний); Слухаєш, слухаєш та сам собі й скажеш: - Хоч би разок радіофейлетона чи гумореску прочитали. Отаке щось... Про отих... Про ловкачів, про брехунів... (О. Ковінька); [Виборний:] Забудь Петра-ланця, Пройдоху-поганця, - Покорися! (І. Котляревський); Треба Фільку на все село показати, що він за хлюст (О. Кундзич); [Сильвестр:] Та я тебе, єретика, прояву, Негайно в яму кину по уставу Усіх семи соборів пресвятих! (І. Кочерга); - Ох, каналія! - блискотіло в її задиркуватих очах.- І що це він затіває? (Я. Баш); [Харько:] Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія! (М. Кропивницький); - Ти знаєш, він який суціга, Паливода і горлоріз (І. Котляревський). - Пор. 2. хи́трий, 1. шахра́й.
ХИ́ТРИЙім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Нрозм., ХИТРЮ́ГАпідсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМАрозм., КРУТИ́ХВІСТрозм., ЛИСрозм., ЛИСИ́ЦЯрозм., ХИТРЯ́Крозм., ХИ́ТРИКрозм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОЛА́ЗАрозм., ПРОДУВНА́ БЕ́СТІЯрозм., ШТУ́КАрозм., ШТУ́ЧКАрозм.Хитрого од лукавого не відрізниш (прислів’я); Трохим - сам крутій, перед судцями ніякісінького бою не матиме, а ще сам їм наговорить два мішки гречаної вовни (А. Кримський); - Чого ж він викрутень? - зойкнула Василина.. - Це ти його завтра сама запитай. Він, перелесник, забив тобі солодкою підмовою-облудою баки, а ти й повірила (М. Стельмах); Дядько Федір належав до хитрунів, а таких у селі не люблять. Він ніколи не казав вам у очі того, що думає про вас, навпаки, хвалив кожного, аж синів (П. Загребельний); - Я пожартувала, татку, - перебиває мене хитрюга-донька (Ю. Яновський); Лукавець оцей татаркуватий Савка (О. Гончар); - Ще й питає! А яка б же шельма, опріч Кирила Тура, пробралась до тебе через три сторожі? (П. Куліш); - Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій - це хитрий лис! (А. Головко); Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця на всякі штуки удалась (І. Котляревський); Ну, й хитрик з тебе! (Словник Б. Грінченка); Він показав себе ще в студентські роки: користався репутацією хитрої пронози (О. Бойченко); Там [у школі] прониру якого, ябеду осміють і оглузують, часом виб’ють гуртом (Панас Мирний); [Харько:] Завжди ти вдавала з себе неповинну, але я переконався, що ти продувна бестія (М. Кропивницький); - Потім ще не таке він одчубучить. Роман - то штука (М. Стельмах). - Пор. 1. пройди́світ.